Yevheniy Zapletnyuk

Заплетнюк Євгеній Ростиславович (3 серпня 1978, смт Микулинці Теребовлянського району Тернопільської області, Україна) — український місіонер та церковний діяч, митрофорний протоієрей спочатку УАПЦ, а згодом УПЦ-КП. Кандидат богослів'я (2008), Член Спілки християнських письменників України (2011). Автор численних публікацій у релігійних та світських виданнях.

Народився 3 серпня 1978 року, уродженець смт Микулинці, що на Тернопільщині. Закінчив Кременецький богословський ліцей при Преображенському соборі УПЦ-КП (м. Кременець) та Тернопільську духовну семінарію УПЦ-КП (м. Збараж), де з 2001 року працював викладачем.

За час навчання в Київській Духовній Академії та аспірантурі, написав два наукові дослідження: магістерську роботу «Досвід оцерковлення сліпих і глухих в Православній Церкві» (науковий керівник — архієпископ Димитрій (Рудюк), 2004 р.), та наукову роботу на здобуття вченого ступеня кандидата богословських наук «Досвід оцерковлення сліпих і глухих в Православній Церкві. Богословський та практичний аспекти».

Свого часу був особистим прес-секретарем архієпископа Хмельницького Антонія (Махоти) у 1998—2004 рр., а згодом намісника Свято- Михайлівського Золотоверхого монастиря, ректора КДА і С архієпископа Переяслав-Хмельницького Димитрія (Рудюка) у 2004 р.

Після закінчення Київської Духовної Академії та аспірантури працював викладачем київських духовних шкіл, поєднував церковне служіння та науково-богословську роботу з працею церковного журналіста у прес-службі Патріархії УПЦ КП, де офіційно обіймав посаду одного з прес-секретарів патріарха. Призначення на посаду заступника прес-секретаря Патріархії УПЦ КП отримав згідно з указом патріарха Філарета № 409 від 10 червня 2004 року. Працював також редактором всеукраїнського двотижневика «Голос Православ'я».

У 2006 році через зраду священичої братії та ідеологічні непорозуміння з найвищим керівництвом УПЦ КП вимушений був покинути служіння у Патріархії УПЦ КП. Як визнавав згодом о. Євген, проти нього спровокував ряд інтриг тогочасний архимандрит, а тепер єпископ Євстратій (Зоря).

У 2007 році за поданим проханням прийнятий у клір УАПЦ, де отримав призначення спочатку викладача, а згодом — проректора з наукової роботи Тернопільської Духовної Академії і Семінарії УАПЦ (м. Теребовля) та настоятеля академічного храму св. Кирила і Мефодія. Згодом прот. Євген очолив роботу прес служби Української Автокефальної Православної Церкви, ставши редактором її офіційних видань: газети «Україна Православна» та Інтернет-сайту «Українська Автокефалія».

З 5 червня 2007 до 2014 р. займав посаду прес-секретаря Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви (Указ № 820 / 05.06.17). На цю посаду призначений за рекомендацією попереднього прес-секретаря Предстоятеля УАПЦ, єпископа Богдана (Руслана Кулика).

Наукову роботу на здобуття вченого ступеня кандидата богословських наук «Досвід оцерковлення сліпих і глухих у Православній Церкві. Богословський та практичний аспекти», яку почав писати ще в роки навчання в КДА УПЦ-КП, захистив уже в УАПЦ 15 червня 2008 року (протокол № 146/5, ДК № 0011), цього дня рішенням Атестаційної богословської комісії УАПЦ протоієрею Євгенію Заплетнюку присуджено вчену ступінь Кандидата Богослів'я.

З середини 2010 р., з благословення Предстоятеля УАПЦ митр. прот. Євген Заплетнюк виконував обов'язки секретаря Архієрейського Собору Української Автокефальної Православної Церкви.

Згідно з рішенням Архієрейського Собору Української автокефальної православної церкви від 28 грудня 2010 року, створено Місіонерський відділ Патріархії УАПЦ, а протоієрея Євгена Заплетнюка призначено його Головою (Журнал № 8, від 28.12.10)

Згідно з рішенням Зборів благочинних Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви від 1 березня 2011 року, було створено Єпархіальний суд Тернопільської єпархії УАПЦ, а протоієрея Євгена Заплетнюка призначено його членом. (Журнал № 2, від 01.03.11)

Архієрейський Собор Української автокефальної православної церкви постановою від 25 травня 2011 року за пропозицією Голови Навчального комітету УАПЦ, Преосвященного Іоанна (Швеця), єпископа Львівського і Самбірського, затвердив Навчальний комітет у новому складі, а протоієрея Євгена Заплетнюка призначено його секретарем (Журнал № 8, від 25.04.11)

До дня Святої Пасхи 2011 року, Блаженнійший Мефодій, митрополит Київський і всієї України, Предстоятель УАПЦ, за ревну працю для добра Церкви та України, нагороджує протоієрея Євгена Заплетнюка правом носіння митри (Указ № 0038 від 14.05.17).

На початку 2011 року редакція сайту «Автокефалія» підготувала до друку і видали одразу два томи інтерв'ю, статей та коментарів головного редактора Uаос.Net протоієрея Євгенія Заплетнюка. Перший том має назву "брешу і не каюсь і його видання було приурочене ще до десятої річниці Першосвятительського служіння на Київській митрополичій кафедрі Блаженнійшого Мефодія, митрополита Київського і всієї України, яке відзначали у 2010 році. Другий том отримав назву «Віру держіть непохитно», і його видання автор та редакція присвятили блаженної пам'яті архієпископу Дрогобицькому і Самбірському Феодосію (Пецині).

Також у 2011 р. вийшов перший номер журналу УАПЦ «Православний лiтописець», редакторами якого виступили протоієрей Євгеній Заплетнюк, як видавець, та протоієрей Сергiй Горбiк (Нехамес), як дизайнер та технiчний редактор.

З 2012 року: засновник та ведучий Тернопільського богословського клубу, засновник та головний редактор Християнського авторського порталу.

З липня 2014 року — клірик Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, священик собору Воскресіння Господнього міста Тернополя.

Указом № 174 від 29 вересня 2015 року Високопреосвященний Нестор, архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький, призначив протоієрея Євгена Заплетнюка штатним священиком і ключарем кафедрального собору Святих рівноапостольних Костянтина та Єлени м. Тернополя.

Як заявив Заплетнюк: «В перші роки свого священства я з непереборною ревністю намагався змінити світ, хотів якомога більше народу навернути та охрестити. Правда, вже з часом мій невиправданий оптимізм змінився більш поміркованим реалізмом. Тим не менше, я й досі не втратив своєї фанатичної ревності в служінні Церкві. За півтора десятка років я суттєво позбувся месіанських амбіцій, збагнув та змирився з тим, що оскільки змінити світ мені, на жаль, вже ніколи не вдасться, зараз я просто хочу, щоб світ сам не змінив мене. То ж намагаюсь робити для цього все можливе, а часом, таки й неможливе».

Протоієрей Євгеній Заплетнюк став автором наступних визначних праць: монографія «Досвід оцерковлення сліпих і глухих в Православній Церкві. Практичний і богословський аспекти» (2006);

Збірник статей «Просфора» (2007);

«Особливо відверті розмови» (2007);

Практичний посібник для ставлеників (2008);

Акафіст святителю Василю Липківському (2008, 2009);

Акафіст Святим Іову і Феодосію Манявським з житієм;

науково-публiцистична книга «Ізсічена церква. Правда про ісіченківський розкол в УАПЦ» (2010);

збiрка «Слава і краса церковного календаря» (у спiвавторствi з Миколою Катричем) — 2010 р.

• Офіційна веб-сторінка