Volodymyr Filippov

Володи́мир І́горович Філі́ппов (також Філіпов; нар. 18 січня 1968) — український продюсер і художник, співзасновник і генпродюсер продюсерського центру «ІнсайтМедіа» (InSiteMedia).

Народився у 1968 році у Севастополі.

Трудову діяльність почав у 1985 році на посаді художника-бутафора в севастопольському академічному російському драматичному театрі ім. А. В. Луначарського.

Навчання, робота

1986 року закінчив Севастопольську художню школу (клас Гур'єва М. М), 1987 року створив програмну роботу «Велика Біла Смуга. Зречення від штучного в мистецтві, та й від самого мистецтва як такого», ленд-арт на мисі Фіолент у Севастополі.

У 1988—1989 роках навчався у Московському поліграфічному інституті, спеціальність — художник-графік.

Членство в професійно-творчих союзах

1995 — Міжнародна федерація художників і графіків IFA.

1999 — Об'єднання художників ПМК (Подорож. Мистецтво. Комунікація). Москва.

2009 — Професійно-творчий союз художників та мистецтвознавців «Академія абстракціонізму». Севастополь.

2011 — Асоціація кінопродюсерів України.

Почав займатися кінопрокатом під закінчення радянської ери: організував показ в УРСР «Чорна троянда — емблема печалі, червона троянда — емблема кохання», «Таксі-блюз».

Продюсер (телефільмів та телесеріалів)

У 2000-х почав займатися телевізійним продюсуванням, серед проєктів:

• «Міліцейська академія» (рос. «Милицейская академия», телесеріал, комедія, Росія / Україна, 2005)
• «Рецепт „Ортопеда“» інша назва «Найвища міра» (рос. «Высшая мера», телесеріал, кримінальна драма, Росія / Україна, 2005)
• «Присяжний повірений» (рос. «Присяжный поверенный», (телесеріал, Росія, 2005)
• «Золото Кольджата» (рос. «Золото Кольджата», телефільм, Росія, 2006)
• «Чартер» (рос. «Чартер», телефільм, бойовик, Росія, 2006)
• «Не намагайтеся зрозуміти жінку» (рос. «Не пытайтесь понять женщину», телефільм, мелодрама, Росія, 2008).

Продюсер (кінофільми)

У 2010-х став співзасновником українського продюсерського центру «ІнсайтМедіа» і став продюсувати кінофільми для прокату.

• «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» (2011)
• «Звичайна справа» (2013) —
• «Іван Сила» (2013)
• «Гніздо горлиці» (2016)
• «Червоний» (2017)
• «Стрімголов» (2017)
• «Іній» (2017)
• «Брама» (2017)
• «Зрадник» (2017)
• «Козак та мольфар» (2018)
• «Коли падають дерева» (2018) —
• «Тарас. Повернення» (2019)
• «Антон» (2019)
• «Небо-парасолька» (2021)

Участь у міжнародних кінофестивалях

• «Золотий абрикос», Вірменія та у конкурсній програмі Міжнародного Одеського Кінофестивалю, Україна.
• Фільм «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» був офіційно висунутий Українським оскарівським комітетом на здобуття премії Оскар як найкращий іноземний фільм, та потрапив до лонг-лист номінантів на кінопремію «Оскар».
• 2008 «Не намагайтеся зрозуміти жінку», 90 хв., режисер Марія Соловцова, спільне виробництво «Інтра-фільм», Росія.
• 2006 «Золото Кольджата», 80 хв., режисер Дмитро Орлов, спільне виробництво «СІМ», Росія.
• 2006 «Чартер», 80 хв., режисер Дмитро Орлов, спільне виробництво «СІМ», Росія.
• 2005 «Присяжний повірений», (серіал 8х45), режисери Олександр Горновський та Олександр Пронкін, спільне виробництво «СІМ», Росія.
• 2004 «Вища міра», (серіал 8х52), режисер Валентина Чичкун, спільне виробництво «Інтра-фільм», Росія та студія Михайла Пінтусевича, Україна.
• 2004 «Неоновий РАЙ», 10 хв., автор Саїд Атабеков, відео-арт, одноканальна відеограма.
• 2004 «Той що заспокоює розум», 10 хв., автор Володимир Філіппов, відео-арт, триканальна відеограма.
• 2003 «Дозвольте увійти», (серіал 12х26), режисери Сергій Талібов та Руслан Нікулін, спільно зі студією «Сім'я від А до Я», Україна.
• 2003 «Одна година бездіяльності», 60 хв., автор Володимир Філіппов, відео арт, одноканальна відеограма.
• 2002 «УВС», (серіал 18х45), режисер Валентина Чичкун, спільно зі студією «Сім'я від А до Я», Україна.
• 2002 «Epure», 5 хв., автор Володимир Насєдкін, відео-арт, одноканальна відеограма.
• 2002 «Про пам'яті», 60 хв., автор Володимир Філіппов, артфільм.
• 2002 «Природне відчуття від життя», 70 хв., автор Володимир Філіппов, відео-арт, двоканальна відеограма.
• 2002 «Вмираючий концептуалізм», 60 хв., автор Володимир Філіппов, відео-арт, одноканальна відеограма.
• 2001 «Явление субъекта», 10 хв., автор Владимир Філіппов, відео-арт, дванадцятиканальна відеограма.
• 2000 «Гра», 36 хв., автор Володимир Філіппов, відео-арт, фільм-подорож.

Виставки

Групові виставки та пленери

Роботи в колекціях

• Архангельського музею образотворчих мистецтв. Архангельськ. Росія.
• Бердянського художнього музею ім. І. І. Бродського. Бердянськ. Україна.
• Вадсьо Комуни. Вадсьо. Норвегія.
• Галереї «Палітра». Харків. Україна.
• Галереї «Кіно». Москва. Росія.
• Галереї «Зайдель». Кельн. Німеччина
• Іркутського обласного художнього музею ім. В. П. Сукачова. Іркутськ. Росія.
• Культурного центру Фолдер. Челеферд. Норвегія.
• Лебісбі комуни. Норвегія.
• Музею сучасного мистецтва України. Київ. Україна.
• Національного культурного центру Киргизстану. Бішкек. Киргизстан.
• Нижньотагільского музею образотворчих мистецтв. Нижній Тагіл. Росія.
• Севастопольського художнього музею ім. М. П. Крошицького. Севастополь. Україна.
• Харківській Муніципальній галереї. Харків. Україна.

• Орден Української Православної Церкви Рівноапостольного Князя Володимира;
• Гран-прі всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова», «За найкращий кіносценарій для дітей»;
• Спеціальний диплом дитячого міжнародного журі кінофестивалю «Молодість», «За найкращу режисуру»;
• Спеціальний диплом міжнародного кінофестивалю «Корона Карпат», «За розвиток дитячого кінематографа»;
• Урядова премія імені Лесі Українки в номінації «кінотворів для дітей та юнацтва».
• Гран-прі Київського міжнародного кінофестивалю;
• «Золотий Витязь» у номінації «Найкращий повнометражний фільм» XXI Міжнародного кінофоруму «Золотий Витязь», Росія;

Одружений, має доньку.

Станом на 2017 Володимир Філіппов дуже слабко володів українською мовою, хоча й прожив у цій країні практично все життя. У своїй рецензії на фільм «Червоний», Ярослав Підгора-Гвяздовський описав мову Філіппова як «дикий суржик з понівеченої української та російської мов».

• Володимир Філіппов на сайті IMDb (англ.)
• Володимир Філіппов на сайті Kino-teatr.ua
•  Володимир Філіппов у соцмережі «Facebook»
• (рос.) Севастопольський художній музей
• (англ.). Одеський міжнародний фестиваль
• (рос.) Виставка живопису Володимира Філіппова
• Интервью с продюсером «Иван Сила» перед премьерой  — киномастер
• Арт-толока з Володимиром Філіпповим