Vera Pavlovna Besedina-Nevzorova

Бесє́діна-Невзо́рова Віра Павлівна (нар. 9 (21) липня 1894(18940721), м. Юр'єв, Естонія — 6 березня 1971, Харків, УРСР) — радянська мовознавиця, славістка. Докторка філологічних наук (1965), професорка (1967). Заслужена діячка науки УРСР (1968).

Закінчила Вищі жіночі курси у Юр'єві (1914), під час навчання викладала російську мову в школі. Навчалась на Вищих жіночих курсах при Харківському університеті (1914—1918) і працювала викладачем російської мови на підготовчих курсах у Харківській консерваторії.

1918–1920 викладала російську мову в гімназії для дітей робітників Харківського паротягобудівного заводу.

1920—1921 навчалась на Тимчасових педагогічних курсах, викладала російську мову в Академії теоретичних знань; 1924–1925 — студентка факультету профосвіти, аспірант мовознавчої науково-дослідної кафедри Харківського ІНО; від 1925 — науково-педагогічний співробітник цієї кафедри; від 1930 — викладач Харківського педагогічного інституту професійної освіти (виник на базі ІНО); 1933—1971 — викладач, доцент (від 1935), професор (від 1967) Харківського університету.

1965 за роботу «Старославянский язык: Учебный пособник для студентов филологических факультетов университетов УССР» (Харків, 1962) здобула ступінь доктора філологічних наук.

Основні праці Бесєдіної-Невзорової присвячені питанням фонетики й граматики слов'янських мов. Фундаментальною є стаття «До історії складних форм майбутнього часу в українській мові» («Питання історичного розвитку української мови: Праці Міжвишівський наукової конференції, що відбулася у Харкові 15—20 грудня 1959, присвячена 5-му Міжнародному з'їздові славістів», Харків, 1962), в якій історія форми 'ходитиму' розглядається у зв'язку із загальнослов'янською мовною проблематикою. Питання ролі порядку слів у розвитку граматичної будови слов'янських мов Бесєдіна-Невзорова торкається у статті «Порядок слов и его место в грамматическом строе славянских языков» ("Учені записки Харківського державного університету. Т. 70. Труди філологічного факультету. Том 3. 1956); «Роль порядка слов в развитии грамматического строя славянских языков» («Філологічний збірник: Український комітет славістів». Київ, 1958) та інші.

• Експериментально-фонетичне дослідження української літературної вимови в Харківському Інституті Народної Освіти // Зап. Харків. ІНО. Х., 1928. Т. 3;
• Фонетика і орфоепія української мови // Баженов М. Виразне читання і культура усної мови. К., 1949.

• Зеленин Д. К. Науково-досліднича катедра мовознавства ім. О. О. Потебні (у Харкові) за 1923 р. // Шлях освіти. 1924. № 2;
• Звіт науково-дослідної кафедри мовознавства ім. О. О. Потебні при ХІНО за 1925/1926 рік // Зап. Харків. ІНО. 1927. Т. 2;
• Наука на Україні: Бюлетень Укрнауки. Х., 1927. № 2—4;
• Мовознавство на Україні за п'ятдесят років. К., 1967;
• Слов'янська філологія на Україні (1963—1967). Бібліографія. Ч. 1. Мовознавство. Фольклористика. К., 1968;
• Медведєв Ф. П., Веселовська З. М. Методична розробка до лекції на тему «Вклад українських і російських учених у вивчення української мови та її історії». Х., 1972;
• Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды: Биобиблиогр. слов. Минск, 1977. Т. 2.;
• Широкорад Е. Ф. Вера Павловна Беседина-Невзорова // Рус. филология: Укр. вест. Х., 1994. № 4.
• Широкорад Є. Х. Енциклопедія сучасної України. — Т. 2. — Київ, 2003., стор. 546

1. ↑ Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863