peoplepill id: stepan-trezvinskiy
ST
Russia
1 views today
6 views this week
Stepan Trezvinskiy
Soviet Russian singer

Stepan Trezvinskiy

The basics

Quick Facts

Intro
Soviet Russian singer
A.K.A.
Stepan Evtrop'evich Trezvinskiy
Places
Work field
Gender
Male
Place of birth
Kanev Uyezd, Kiev Governorate, Russian Empire
Place of death
Moscow, Moscow Governorate, Russian Empire, Duchy of Moscow
Age
81 years
Family
Education
Moscow Conservatory
Presnensky District, Central Administrative Okrug, Russia
Awards
Merited Artist of the RSFSR
 
Instruments:
The details (from wikipedia)

Biography

Степа́н Євтро́пович Трезви́нський (1860—1942) — російський і радянський оперний співак (бас-профундо), соліст Великого театру в 1889—1928 роках. Герой Праці (1924); заслужений артист Республіки (1925).

Життєпис

Народився 10 грудня 1860 року в селі Семигори Канівського повіту Київської губернії Російської імперії (тепер — село Обухівського району України) в сім'ї священика Успенської церкви Євтропія Лук'яновича Трезвінського.

Співав в Нижегородському церковному хорі під управлінням Городецького.

Закінчив Київську духовну семінарію.

1885 року був прийнятий на роботу вчителем Нижегородського початкового училища. Довго на цій посаді не пробув — поїхав до Москви вступати до консерваторії.

1889 року закінчив Московську консерваторію (педагоги по вокалу — Камілло Еверарді і Джакомо Гальвані).

У 1891, 1894 і 1903 роках (в літні місяці) проходив удосконалення в Італії. Деякі оперні партії готував під керівництвом режисера Малого театру Олександра Ленського, згодом — з Каспаром Кржижановським.

У 1889—1928 роках — соліст московського Большого театру (дебютував в партії Зарастро — «Чарівна флейта» Моцарта; дебют відбувся настільки вдало, що Трезвинський відразу був зарахований в імператорський Большой театр). У трупі Большого театру гастролював в Одесі, Нижньому Новгороді (1894), Новочеркаську, Катеринодарі, Казані, Ростові-на-Дону.

Більшу частину творчості Трезвинського займала концертна діяльність. Із 1902 року брав участь у роботі Гуртка любителів російської музики.

Під час Першої світової війни 1914 року ініціював та до 1918-го керував фондом «Допомога бідним, які звертаються за сприянням до артистів»; за цей час організував понад 100 благодійних концертів.

Серед концертного репертуару: «Створення світу» («Die Schöpfung») Гайдна (перший виконавець в Москві 1898 року під управлінням Василя Сафонова), Мессе C-Dur і фінал 9-ї симфонії Бетховена; виконував романси.

Співав під правлінням Ульріха Авранека, Іполита Альтані, Антона Аренського, Данила Похитонова, В'ячеслава Сука, Сергія Танєєва.

Після Жовтневого перевороту 1917 року залишився у Большому театрі і брав активну участь в організації концертів корпорації артистів-солістів, шефських концертів для червоноармійців і робітників, провів понад 60 тематичних концертів у Великому залі Московської консерваторії.

Покинувши професійну сцену як співак, ще деякий час продовжував свою роботу там: в 1922—1924 роках — інспектор хору і комендант сцени Большого театру.

В 1929—1931 роках — інспектор трупи Державного оперного театру імені Костянтина Станіславського та завідувач оперної студії.

Багато займався громадською роботою — був членом Музичної ради московського Будинку вчених, надавав допомогу учасникам самодіяльності.

Дружина — Єлизавета Азерська.

Помер у 1942 році в Москві, похований на Новодівичому кладовищі.

Театральні роботи

  • 1890 — «Африканка» Дж. Мейєрбера — Брахман
  • 1890 — «Сон на Волзі» О С. Аренського — Близький боярин
  • 1891 — «Отелло» Дж. Верді — Лодовіко
  • 1892 — «Ролла» А. Сімона — Мікельанджело
  • 1893 — «Іоланта» П. Чайковського — Рене
  • 1893 — «Снігуронька» М. Римського-Корсакова — Бермята
  • 1894 — «Зигфрід» Р. Вагнера — Фафнера
  • 1895 — «Дубровський» Е. Направника — Андрій Дубровський
  • 1895 — «Мелузина» І. Трубецького — Данило
  • 1895 — «Гугеноти» Дж. Мейєрбера — Марсель
  • 1895 — «Тушинці» П. Бларамберга — Степан Редриков
  • 1896 — «Ромео і Джульєтта» Ш. Гуно — Батько Лоренцо
  • 1897 — «Генріх VIII» К. Сен-Санса — Кранмер
  • 1897 — «Пісня торжествуючої любові» А. Симона — Батько Лоренцо
  • 1898 — «Князь Ігор» О. Бородіна — Кончак
  • 1898 — «Ніч перед Різдвом» М. Римського-Корсакова — Чуб
  • 1899 — «Троянці в Карфагені» Г. Берліоза — Нарбал
  • 1899 — «Забава Путятішна» М. Іванова — Ілля Муромець
  • 1900 — «Принцеса Мрія» Ю. Блейхмана — Трофімов
  • 1900 — «Крижаний будинок» А. Корещенка — Хрущов
  • 1901 — «Анджело» Ц. Кюї, друга редакція — Анджело Маліпьеро
  • 1901 — «Псков'янка» М. Римського-Корсакова, — Князь Юрій Іванович Токмаков
  • 1901 — «Син мандарина» Ц. Кюї — Кау-цінгі
  • 1902 — «Валькірія» Р. Вагнера — Хундінг
  • 1902 — «Вража сила» О. Сєрова — Ілля
  • 1903 — «Рафаель» А. С. Аренського — Кардинал Бібієна
  • 1903 — «Добриня Микитич» О. Гречанінова — Володимир Красне Сонечко
  • 1904 — «Наль і Дамаянті» А. Аренського — Біма
  • 1904 — «Опричник» П. Чайковського — Жемчужний
  • 1906 — «Кам'яний гість» А. Даргомижського — Статуя Командора
  • 1906 — «Садко» М. Римського-Корсакова — Лука Зіновьїч
  • 1907 — «Нерон» А. Рубінштейна — Балбей
  • 1908 — «Сказання про невидимий град Кітеж і діву Февронію» М. Римського-Корсакова — Бедя
  • 1909 — «Кавказький бранець» Ц. Кюї — Фехердін
  • «Життя за царя» М. Глінки — Іван Сусанін
  • «Руслан і Людмила» М. Глінки — Фарлаф
  • «Борис Годунов» М. Мусоргського — Пімен
  • «Рогнеда» А. Сєрова — Старий-мандрівник
  • «Юдіф» А. Сєрова — Озія
  • «Євгеній Онєгін» П. Чайковського — Гремін
  • «Іоланта» П. Чайковського — Рене
  • «Винова краля» П. Чайковського — Сурін
  • «Золотий півник» М. Римського-Корсакова — Полкан
  • «Царева наречена» М. Римського-Корсакова — Григорій Малюта Скуратов
  • «Алеко» С. В. Рахманінова — Старий циган
  • «Чарівна флейта» В. А. Моцарта — Зарастро
  • «Роберт-Диявол» Дж. Мейєрбера — Бертрам
  • «Жидівка» Ж. Ф. Галеві — Кардинал де Броньї
  • «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті — Раймонд Бідебенд
  • «Аїда» Дж. Верді — Рамфіс
  • «Лоенгрін» Р. Вагнера — Генріх-Птахолов
  • «Летючий голландець» Р. Вагнера — Даланд.

Виступав зокрема із Олександрою Шерлінг та Костянтином Михайловим-Стояном.

Джерела

The contents of this page are sourced from Wikipedia article. The contents are available under the CC BY-SA 4.0 license.
Lists
Stepan Trezvinskiy is in following lists
comments so far.
Comments
From our partners
Sponsored
Credits
References and sources
Stepan Trezvinskiy
arrow-left arrow-right instagram whatsapp myspace quora soundcloud spotify tumblr vk website youtube pandora tunein iheart itunes