Roman Krypyakevych

Рома́н Іванович Крип'яке́вич (* 26 жовтня 1925, Львів — † 11 квітня 1999, там само) — науковець, політичний і громадський діяч.

Роман Крип'якевич

Народився у Львові. Батько — історик, академік Іван Крип'якевич, мати — Марія Сидорович; брат — Петро-Богдан, відомий кристалохімік. Навчався в «Рідній Школі» (1931–1937) та в Академічній гімназії (1937–1943). У 1943–1944 був студентом машинобудівного факультету Львівської Політехніки. Після перебування у Відні (1943–1945) повернувся до Львова, де продовжив навчання на механічному факультеті у Львівській Політехніці (1945–1950).

Після завершення навчання працював керівником цеху цементного заводу в Миколаєві Львівської області (1950–1951), потім молодшим науковим співробітником Інституту машинознавства та автоматики АН УРСР (потім Фізико-механічний інститут ім. Г.Карпенка (ФМІ) у Львові (1951–1955). Після 26 червня 1954 захисту кандидатської дисертації на тему «Виробничі методи контролю форми циліндричних об'єктів», став старшим науковим співробітником ФМІ (1955–1964), згодом — керівником лабораторії, де вивчався вплив водню на метали (1964–1972).

В 1972 затриманий в Києві органами МВС на 10 днів за поширення антирадянської літератури. Після допитів повернувся до Львова, де був звільнений з роботи за місяць до захисту докторської дисертації, — за зв'язки з дисидентами (І.Світличним, Б.Горинем, В.Чорноволом). Після 5 місяців безробіття влаштувався керівником групи науково-технічної інформації (НТІ) в «Діпроспецтранс» (1972–1978), потім у відділі НТІ «Львівсільмаш» (1978–1983) та в лабораторії «ЕКТІ-автотранс» керівником групи (1983–1985). Після виходу на пенсію і закінчення курсів кочегарів працював у котельнях Львівтеплокомуненерго (1986–1989). Одночасно для заробітку перекладав з іноземних мов технічну інформацію, також впорядковував архіви та готував до друку праці батька — проф. І.Крип'якевича.

Наприкінці 1980-х — активний учасник, натхненник і засновник численних патріотичних починань та громадських організацій — Товариства української мови ім. Т.Шевченка, РУХу, НТШ, Академічної Обнови, Товариства «Холмщина», «Пласту». Співпрацював із Фондом Конрада Аденауера. Після проголошення Незалежності України в 1991 році налагоджував економічні та культурні зв'язки з Польщею, Австрією, Німеччиною. Неодноразово брав участь в екуменічних форумах, європейських конференціях, церковних соборах та конгресах. У квітні 1991 році виступав на конференції в Ауґсбурґу (ФРН) з темою — «Національність, віра, людська гідність» (про відродження Церкви в Україні). Згідно з Постановою № 167 від 17.06.1992 р. Президією Академії Наук України створено Українсько-Австрійський науковий центр АН України при Західному науковому центрі АН України та призначено керівником Романа Крип'якевича. За вагомі заслуги в налагодженні міжнародних зв'язків був призначений 4 вересня 1997 року Федеральним Президентом Республіки Австрія першим почесним віце-Консулом Австрії у Львові. В 1996 році був співзасновником Фонду святого Володимира, у якому розпочав проект «Центр Родини».

Останні роки перевидавав наукову спадщину батька. Як чільний діяч мирянського руху УГКЦ, викладав етику й риторику в 1995-8 роках у Духовній семінарії та Львівській Богословській Академії. Помер 11 квітня 1999 р у Львові, похований у родинній усипальниці на Личаківському кладовищі.

Працюючи у Фізико-механічному інституті досліджував у відділі академіка Г. В. Карпенка взаємодію водню зі сталлю та іншими металевими сплавами, спершу в умовах електрохімічного насичення (воднева крихкість), а далі при високих температурах (воднева проникливість). Підготовлена Р. І. Крип'якевичем у співавторстві з Г. В. Карпенком монографія «Вплив водню на механічні властивості сталі», видана у [1962] році стала початком нового наукового напрямку, який приніс наукове визнання і авторитет Фізико-механічному інституту.

Автор 4 винаходів (посвідчення Комітету при Раді Міністрів СРСР — 1971, 1972, 1972 і 1973 рр.) та багатьох рацпропозицій. Був співзасновником та секретарем журналу «Фізико-хімічна механіка металів» (1965–1972).

Під керівництвом Р.Крип'якевича з цієї проблеми виконано ряд наукових досліджень, захищено 3 кандидатські дисертації, виготовлено апаратуру для визначення водневої проникливості металів і сплавів при високих температурах. Вийшло друком близько 80 наукових праць.

Твори

• До питань контролю форми циліндричних об'єктів (співавтор К. Б. Карандеєв). Зб. Питання автоматики і вимірювальної техніки. Вип..4 вид. АН УРСР. Київ, 1955 р.
• Про дію водню на сталь, що деформується. (співавтор Г. В. Карпенко). Друк. Доповіді АН УРСР, 1958 р. № 1
• Вплив поляризації сталі в процесі деформування на її механічні властивості. (співавтор Г. В. Карпенко). Друк. Прикладна механіка т. ІУ, вип..4. 1958 р.
• Контроль форми циліндричних деталей. В-во АН УРСР, Київ, 1959 р.
• Влияние водорода на свойства стали (соавтор Г. В. Карпенко).печ. Металлургиздат, Москва, 1962 г.
• Монографія «Водород в стали» печ. Физико-химическая механіка материалов. Т.1, 1965 г. № 3.
• Исследование циклического окисления на водородопроницаемой жаростойкой стали при 300–700 . сб. «Металловедение», Вип..16, изд."Судостроение", Ленінград, 1972 г.

• Роман Корогодський «Брама світла: Шістдесятники». Львів. Видавництво УКУ, 2009 р. Літературно-публіцистичне видання.
• Енциклопедія Львова, том. Ш. За редакцією А.Козицького. Львів, 2010 р. Видавництво «Літопис»
• Ярослав Дашкевич, «Постаті», Львів 2007 р. Нариси про діячів історії, політики, культури. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського. Львівське відділення.
• Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність. Іван Крип'якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. Львів- 2001 р. Національна Академія Наук України. Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича.
• Енциклопредичний довідник «Рух опору». Шестидесятники. Видавництво «Смолоскип». 2012 р.
• Журнал «Патріярхат». Рік ХХХІІ, червень. «Наші втрати» Надія Груник, Надія Пастернак.
• Часопис «Українська мова та література» № 4, 1999. Роман Корогодський «Слово про друга»
• Вісник НТШ, число 22. Олег Романів, «Відчуття болю та порожнечі».

Тематичні сайти	Rodovid.org
Тематичні сайти	Rodovid.org
Словники та енциклопедії	Енциклопедія сучасної України
Словники та енциклопедії	Енциклопедія сучасної України