Petro Hanzha

Народився 15 липня 1939(19390715) року в селі Жорнищі Іллінецького району Вінницької області, нині Україна. Батька художника, Олександра Ганжу, знали не лише в рідному селі, а й далеко за його межами як майстра-гончара, чиї горщики-куманці глечики-скульптурки використовували не лише вибагливі господині для домашнього вжитку, а й прикрашали музейні колекції глиняних виробів. Молодший брат, Степан — заслужений майстер народної творчості України, майстер килимарства.

Своїми творчими здібностями Петро Ганжа протоптав власну стежку в образотворчому мистецтві, ставши відомим художником-керамістом в Україні. В юності Петро Ганжа розписав церкву в рідному селі. Живописні твори він представляв 1962 року при вступі до художнього інституту. Навчаючись у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва, він сформував у собі розуміння значимості народного мистецтва, створивши дипломну роботу у вигляді серії фаянсових тарелів. Провідна тема його мальовок — український фольклор. Своїми мистецькими здібностями Ганжа привернув увагу провідних професорів інституту — Романа Сельського, Дмитра Крвавича, Володимира Овсійчука. Окрім фаянсових та порцелянових тарелів, художник приблизно з 1969 року почав виготовляти скульптури у вигляді чоловіка, який курить люльку.

Закінчивши 1968 року інститут, Петро невдовзі приїхав до Опішні і в 1969–1973 роках працював головним художником місцевого керамічного виробництва, розгорнувши організаторську роботу на зміцнення підприємства і, найголовніше, сприяв підвищенню мистецького рівня продукції. Саме в цей час в Опішні працювали відомі майстри-гончарі такі, як Олександра Селюченко, Іван Білик, Василь Омеляненко, Михайло Китриш, Гаврило та Явдоха Пошивайли та інші. Творчість народних майстрів гончарства збудила в душі Петра ще більше бажання до створення нових виробів. Виліплені майстром твори начебто підсвідоме проникнення в минуле, що відображає спорідненість з трипільською і скіфською культурами. Саме цей образ здебільшого створював майстер і в Жорнищах, і в Опішні, і в Києві.

З 1976 року Ганжа очолив відділ художніх промислів у Музеї народної архітектури та побуту України в Києві. 1987 року його обрали головою комісії декоративно-прикладного і народного мистецтва Спілки художників України.

Петро Ганжа — автор кованих композицій «Театральна Україна» на станції метро «Оболонь» у Києві (1980). Фаянсові панно, створені Петром Ганжою разом з дружиною Наталією Черновою, прикрашають інтер'єри підземних залів станцій метро «Київська» та «Студентська» в Харкові.

Нині митець створює живописні полотна. Майстерня художника розташована в Києво-Печерській лаврі. Ганжа — художник, який написав найбільше портретів української діаспори ХХ–ХХI ст.

Основні твори: цикл тарілок за мотивами українських народних пісень (1968), гобелен «Похід козаків» (1995), «Портрет А. Штепи» (1998), «Портрет Вiльямса Моргана» (2005), «Портрет бандуристки з США — Оксани Родак» (2001), «Портрет Петра Муравського» (2003), «Портрет доньки шейха»(2002), «Портрет Марiї Сметанської» (1998), «Портрет Алекса Мiлянич» (2010), «Портрет Зенон Завада — iноземний кореспондент», «Воїн АТО Убийлихо» (2014).

Його вироби зберігаються у фондах Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні, картини знаходяться в приватних колекціях у Канаді й США.

Петро Ганжа — автор книги «Таємниці українського рукомесла», що вийшла друком 1996 року в київському видавництві «Мистецтво» накладом 2500 примірників. Ілюстроване видання знайомить читачів з багатовіковим надбанням українських народних майстрів, розвитком і сучасним станом українських народних промислів та з особливостями художніх ремесел.

• 

  Картина «Біла-біла зимонька водить коляду».
  Автори Петро Ганжа і Наталія Чернова, 2003 рік

Перша персональна виставка картин Петра Ганжі «Під сяйвом Лаври» відбулася в Києві 2014 року.

«Чудове українське мистецтво Петра Ганжі треба відкривати світові» — це запис у книзі відгуків мистецтвознавця Алли Ревенко (персональна виставка художника «Під сяйвом Лаври» 2014 р.).

У серпні 2015 року в Харкові в творчому клубі «Вітальня на Дворянській» і в січні 2016 року в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві пройшли виставки під гаслом «Твої таланти, Україно», де експонувалися твори мистецької династії Чернова та Ганжі.

• Ганжа П. О. Таємниці українського рукомесла. — К. : Мистецтво, 1996. — 192 с. : іл. — ISBN 966-577-015-2.

• Ваверчак Неля. Записки з «Живого» дому… що замерзає // День. — 2012. — 17 лютого. Архівовано з першоджерела 8 червня 2017.
• Гайжевская Татьяна. Храм без художника — не храм // Комментарии.UA. Киев. — 2011. — 8 июня. (рос.) Архівовано з першоджерела 7 червня 2017.
• Ганжа Петро Олександрович // Сайт Київської організації Національної спілки художників України. Архівовано з першоджерела 24 травня 2017.
• Ганжа Петро Олександрович // Сайт Національної спілки художників України. Архівовано з першоджерела 24 травня 2017.
• Ефанова Марина. В Харькове открылась выставка трех поколений художников // Вечерний Харьков. — 2015. — 23 августа. (рос.) Архівовано з першоджерела 27 травня 2017.
• Мистецькі будні Петра Ганжі (відео) // Телеканал «Культура». — 2012. — 22 серпня.
• Петро Ганжа — твори // Facebook-співтовариство «Сучасні українські художники». — 2013. — 21 квітня.
• Петро Олександрович Ганжа — Коротка біографія // Львівська нацiональна академiя мистецтв.
• Петро Олександрович Ганжа // Сайт Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні. — 2013. — 10 грудня. Архівовано з першоджерела 24 травня 2017.
• Підлужна Алла. Династія Чернова-Ганжі // День. — 2016. — 25 січня. Архівовано з першоджерела 8 червня 2017.
• Cвiтлини з виставки картин Петра Ганжi «Пiд сяйвом Лаври» // Facebook-співтовариство «Сучасні українські художники». — 2014. — 2 липня.