Oleh Sholomiantsev-Terskyi

Олег Саватійович Шоломянцев (Шеломенцев)-Терський (7 квітня 1917(19170407), село Яновка (Іванівка) — 3 травня 1987, Львів) — лікар, анатом, педагог, науковець, винахідник і раціоналізатор, кандидат медичних наук, доцент, капітан медичної служби у запасі.

Народився Олег Саватійович Шоломянцев-Терський 7 квітня 1917 року в селі Яновка (Іванівка) Крупецької волості Дубенського повіту Волинської губернії, в сім’ї медиків.

Батько — Савватій Львович Шеломенцев-Терський (1870—1925), фельдшер (військовий чиновник XII класу) 76-го передового кінного транспорту при Управі особливоуповноваженого Російського товариства Червоного хреста при штабі 11-ї армії Російської імперії (1914—1917).

Мати — Марія Спиридонівна Кучерова (1888—1921), фельдшериця-акушерка. Закінчила Волинську земську школу для фельдшерів і фельдшериць-акушерок у Житомирі у вересні 1910 року.

Брат — Володимир Саватійович Шеломенцев-Терський (1918—1993), доктор історичних наук, професор.

Після смерті матері у 1921 році Олега і Володимира виховувала тітка — Анна Спиридонівна Кучерова (Кучер) (1880—1952), вчителька.

1928 року, після закінчення 4-го класу семирічної публічної коедукаційної загальної школи у Радивилові, Олег вступив до Державної гімназії імені Юзефа Коженьовського у Бродах (1928—1936).

Був відмінником навчання, членом географічного і головою природничого гуртків, де, навчаючись у п’ятому класі, підготував і виступив з рефератами на теми: «Температура ґрунту і повітря» (пол. Temperatura gruntu i powietrza), «Залози внутрішньої секреції і їх функціонування» (пол. Gruczoły o wewnętrznej sekrecji i ich działalność) і рефератом про Бенедикта Дибовського, приуроченим до річниці його смерті.

Активно займався фізичними вправами.

У 1936 році, щоб мати перевагу при вступі на лікарський факультет Університету імені Яна Казимира у Львові, для військових резервувалися місця, пройшов річний вишкіл у Навчальному батальйоні підхорунжих резерву піхоти у місті Замбрів. 1937—1938 працював репетитором.

• Шоломянцев-Терський Олег Саватійович (1932-1934)

• XLII Звіт дирекції державної гімназії ім. Ю. Коженьовського у Бродах за 1932/33 навчальний рік. Броди 1933

У 1938 році вступив на лікарський факультет Університету імені Яна Казимира (з жовтня—листопада 1939 року Львівський державний медичний інститут).

Під час німецької окупації, маючи неповну вищу медичну освіту, працював фельдшером у Бродах, Рівному, селі Ясенові та Тернополі.

У 1944 році продовжив навчання у Львівському державному медичному інституті, який закінчив у 1946 році.

З вересня 1944 до травня 1946 ― ординатор туберкульозного відділення клініки внутрішніх хвороб Львівського державного медичного інституту. У 1947―1948 роках брав участь у ліквідації епідемії висипного тифу в Карпатах.

З вересня 1944 до жовтня 1946 ― лаборант, з листопада 1946 до 13 травня 1967 ― асистент, з 14 травня 1967 до 31 липня 1977 ― доцент кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Львівського державного медичного інституту.

З 1 серпня 1977 до 3 травня 1987 ― доцент кафедри нормальної анатомії Львівського державного медичного інституту.

У 1953 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Внутриутробное обвитие шеи пуповиной как один из этиологических факторов врожденной мышечной кривошеи».

Олег Саватійович автор 51 наукових статей, 22 винаходів і раціоналізаторських пропозицій, що, головно, стосувалися анатомічного і хірургічного інструментарію та методик.

Спосіб зав’язування хірургічного вузла по Шоломянцеву-Терському увійшов до посібника для хірургів і студентів вищих навчальних закладів.

Навесні 1987 року підготована ним докторська дисертація на тему «Ориентирная анатомия головы» була схвалена Вченою радою Львівського державного медичного інституту і рекомендована до захисту.

Тривалий час очолював осередки Союзу товариств Червоного хреста і червоного півмісяця СРСР та Всесоюзного Товариства винахідників і раціоналізаторів у Львівському державному медичному інституті.

3 травня 1987 року Олег Саватійович Шоломянцев-Терський помер. Похований на Янівському цвинтарі (41-ше поле) у Львові.

• Державна спортивна відзнака.
• Вища нагорода Ордена Леніна Союзу товариств Червоного хреста і червоного півмісяця СРСР «Почесна відзнака» (Почётный знак ордена Ленина Союза обществ Красного креста и красного полумесяца СССР).

Дружина — Столярова Марія (Марта) Костянтинівна (1919—1990), лікар отоларингологічного відділення Львівська обласної клінічної лікарні, кандидат медичних наук. Похована на Янівському цвинтарі (41-ше поле) у Львові.

1. ↑ Волков С. В. Русский офицерский корпус. Глава 6. Военные чиновники. — М.: Воениздат, 1993. — 368 с. : ил. ; 22 см. — ISBN 5-203-01334-9(рос.)
2. ↑ Łukasiak, Jan: Szkoła Podchorążych Rezerwy Piechoty. – Pruszków : «Ajaks», 2003. – 198, [1] s . ; 24 cm. – ISBN 83-88773-68-2(пол.)
3. ↑ Руккас А. О. Українські еміґранти в польських школах підхорунжих (1926—1939 рр.) // Український історичний журнал. — 2016. — № 2. — С. 97—117. — ISSN 0130-5247
4. ↑ Wojtkiewicz-Rok, Wanda. Klinika Chorób Wewnętrznych Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1897—1939 : w setną rocznicę utworzenia Wydziału Lekarskiego (1894–1994) // Medycyna Nowożytna : studia nad historią medycyny. — 1994. — Tom 1. — Nr 2. — S. 69—86. (s. 76). — ISSN 1231-1960(пол.)
5. ↑ Шоломянцев-Терский, О. С. Внутриутробное обвитие шеи пуповиной как один из этиологических факторов врожденной мышечной кривошеи [Текст] : Автореферат дис. на соискание ученой степени кандидата медицинских наук / Львовский гос. мед. ин-т. – Львов : [б. и.], 1953. — 15 с.; 21 см.(рос.)
6. ↑ Шоломянцев-Терский О. С. К методике завязывания морского узла в хирургии // Клин. хир. — 1967. — № 10. — С. 79–81. — ISSN 2522-1396 (Online), ISSN 0023-2130 (Print)(рос.)
7. ↑ Слепцов И. В., Черников Р. А. Узлы в хирургии. — СПб.: Салит-Медкнига, 2000. — 176 с. — ISBN 5-901-30601-5(рос.)
8. ↑ Столярова, М. К. Дыхательная функция крови у больных склеромой и изменения ее в процессе лечения [Текст] : Автореферат дис. на соискание ученой степени кандидата медицинских наук / Львовский гос. мед. ин-т. — Львов : [б. и.], 1958. — 16 с.; 21 см.