Maria Duzha

Дужа Марія Теодорівна (2 лютого 1925, Речичани — 13 квітня 2019, Львів) — громадсько-політична діячка, дружина референта пропаганди ОУН Петра Дужого, політв'язень.

Народилася 2 лютого 1925 року у селі Речичани Львівського воєводства (сучасний Городоцький район на Львівщині) у сім'ї Теодора та Оксани Макогонів. 1928 переїхала з батьками до Львова. Навчалась у львівській початковій школі ім. Маркіяна Шашкевича. 1937 року вступила до гімназії «Рідна школа» Іванни та Іллі Кокорудзів. Належала до організації «Сокіл-Батько». З 1942 — членкиня Юнацтва ОУН. 1944 року одружилася з Володимиром Панасом, керівником Північного окружного Проводу ОУН, який загинув 21 березня 1953 року у бою з НКВС.

Заарештована органами МВС 2 листопада 1948. Перебувала в тюрмі «на Лонцького» у Львові. Відповідно до рішення комісії Особливої наради при МДБ СРСР від 08.06.1949 засуджена за ст. 54-1 «а» КК УРСР («зрада батьківщини») та ст. 54-11 («участь у контрреволюційній організації») до 10 років позбавлення волі. Відбувала покарання в таборах ГУЛАГу на Колимі. Звільнена у 1956 р. Не отримавши прописки у Львові, у 1957—1964 рр. жила у Воркуті (Комі АРСР).

До Львова повернулась 1964 року, за рік вдруге вийшла заміж — за Петра Дужого. З чоловіком виховувала доньок Ларису та Мирославу. 1966 року закінчила навчання при Центральному статистичному управлінні за спеціальністю «Бухгалтер».

Марія Дужа була активним членом Львівського обласного Товариства політичних в'язнів і репресованих з перших днів його заснування. Пані Марія була упорядником книг покійного чоловіка Петра Дужого (поезія «Біль та гнів», двотомне видання «Українська справа вчора і сьогодні»), була залучена до виховного процесу шкільної та студентської молоді. Працювала над багатотомним виданням «У боротьбі за волю України» видавництва Львівського обласного Товариства політичних в'язнів. Останні роки свого життя мешкала у Львові та стала бабусею 5 онуків та 8 правнуків.

• 20 січня 2006 році була нагороджена Президентом Ющенком Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня, також отримала почесні грамоти та відзнаки ЛОДА, ЛОР, ЛМР, Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих.
• 30 червня 2016 року «за визначний внесок у національне відродження України, активну громадянську та життєву позицію та з нагоди 75-ї річниці проголошення Акту відновлення Української Державності», міський голова Андрій Садовий нагородив Марію Дужу відзнакою імені Олени Степанівни.

Її спогади про Львів були записані для документального фільму Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941 режисера Тараса Химича, який вийшов 23 вересня 2010 року.