Quick Facts
Biography
Лев Микола́йович Со́мов (*14 березня 1964; Донецьк, УРСР) — український актор театру і кіно, режисер, хореограф, драматург. Заслужений артист України. Директор Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.
Біографічні відомості
Появився в театральній сім'ї. У 1983 році завершив Донецьке музичне училище за класом віолончелі.
В 1991 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (зараз Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого), курс Народного артиста України Миколи Рушковського.
З 1988 по 1995 роки працював в Київському національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки.
В Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працює з 1995 року.
Пише під псевдонімом Лев Хохлов. Автор п'єс «Гіркий роман», «Довершений Чарлі», сценаріїв серіалів «Замкова щілина», «Прибулець». Здійснив пластичне рішення і створив хореографію в 15 виставах, серед яких: «Рогоносець» Фернана Кроммелінка (1998), «Небезпечні стосунки» П'єра Шодерло де Лакло (2007).
Лауреат професіональної театральної премії «Київська пектораль» в номінації «Найкраще виконання чоловічої ролі другого плану» за роль Міши у виставі «Море… Ніч… Свічки…» за п'єсою Йосефа Бар-Йосефа «Це велике море».
Режисер телесеріалів «Колишня» (2008), «Лише кохання» (2010).
У 2009 році на сцені Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір'я» поставив виставу за своєю п'єсою «Довершений Чарлі».
Державні нагороди
- Народний артист України (21 жовтня 2014)
- Заслужений артист України (26 червня 2000)
Ролі в театрі
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
- Герцог де Малікорн, Жильберт — «Непереможний меч Гайян» за казкою Тамари Габбе «Місто майстрів» (1995)
- Калімако — «Комедія про принадність гріха» за п'єсою Нікколо Макіавеллі «Мандрагора» (1996)
- Сеньйор Палеарі — «Трохи вина…або 70 обертів» Луїджі Піранделло (1996)
- Міхась Адаменко — «Кручений біс» Федора Сологуба (1997)
- Родріго — «Венеціанський мавр („Отелло“)» Вільяма Шекспіра (1998)
- Схвильований — «Що ви загубили в чужих снах?» за п'єсою Макса Фріша «Санта Крус» (1999)
- Міллер — «Довічний чоловік» Федора Достоєвського (1999)
- Тарєлкін — «Смерть Тарєлкіна» Олександра Сухово-Кобиліна (2000)
- Дмитро — «Нехай одразу двох не любить…» за п'єсою Михайла Старицького «Ой, не ходи, Грицю…» (2000)
- Пан де Пурсоньяк — «Багато галасу в Парижі» за п'єсою Жана-Батиста Мольєра «Пан де Пурсоньяк» (2001)
- Ллойд Даллас — «Глядачі на виставу не допускаються!» за п'єсовю Майкла Фрейна «Театр» (2001)
- Мішко — «Море…Ніч…Свічки…» за п'єсою Йосефа Бар-Йосефа «Це велике море» (2002)
- Анучкін, Жевакін — «Одруження» Миколи Гоголя (2002)
- Страфорель — «Тайна пристрасті жагучої» за п'єсою Едмона Ростана «Романтики» (2003)
- Боб Джексон — «Брешемо чисту правду» за п'єсою Герберта Бергера «Ще один Джексон» (2003)
- Ведучий — «Наше містечко» Торнтона Вайлдера (2004)
- Єпіходов — «Вишневий сад» Антона Чехова (2004)
- Граф де Гіш — «Сірано де Бержерак» Едмона Ростана (2005)
- Артор, Рекламна агенції кур'єр — «Черга» Олександра Марданя (2006)
- Миронов — «Голубчики мої!..» за творами Федора Достоєвського, Олександра Володіна (2006)
- Віталій — «Останній герой» Олександра Марданя (2007)
- Бургомістр — «Рогоносець» Фернана Кроммелінка (2007)