Quick Facts
AriesBiography
Юліа́н Андрі́йович Целе́вич (23 березня 1843, Павелче — 24 грудня 1892, Львів) — галицький педагог, історик, просвітницький діяч, культурно-громадський подвижник українського духовного відродження другої половини XIX століття. Голова НТШ.
Біографія
Народився у селі Павелче на Станиславівщині (нині Павлівка, Тисменицький район) у сім'ї священика УГКЦ.
Закінчив Львівську духовну семінарію, Львівський університет, де слухав богословські виклади, також лекції відомого історика, згодом професора Віденського університету Генріха Цайсберга. Протягом 1866—1868 рр. Ю. Целевич студіював у Відні, діставши глибокі знання від професорів Ашбаха, Бідінгера, Єгера, Сімонія та ін. По закінченні університету (1868) він учителював у німецькій гімназії у Львові, викладає у ц.к. гімназії Станіслава (1871—1875), потім переїхав до Львова, де не тільки працював викладачем української академічної гімназії, а й осягав високі наукові ступені. У 1878 р. став доктором філософії, а за кілька місяців до своєї смерті на шостих загальних зборах Наукового Товариства ім. Шевченка був обраний його головою. Помер 24 грудня 1892 року. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 53.
Діяльність
Ще за життя вченого вийшов у світ упорядкований ним 1-й том, присвячений українському письменству, де були зібрані значні літературознавчої ваги матеріали: твори М. Грушевського «Громадський рух на Вкраїні-Руси в XII ст.». Т. Рильського «Студії над основами розкладу багатства. Часть I», О.Кониського «Дитинний вік Т. Г. Шевченка: крит.-біогр. нарис», О.Колесси «Українські народні пісні в поезіях Богд. Залєського: Літ.-крит. студія», О. Барвінського «Про заснованнє і теперішній розвиток товариства ім. Шевченка у Львові». Коли ж з'явився 2-й том: «Записки НТШ» (Львів, 1893), на ньому було зазначено: "Незабутній пам'яті Д-ра Уляна Целевича. Наукове Товариство імені Шевченка".
Праці та дослідження
- Дещо за поселеннє угорської України русинами і за унію церкви православної угорських русинів з Римом" (1868)
- Історичний причинок до нашої матирології і рицарської слави" (1880)
- Чи було в Польщі невольниче підданство?" (1881)
- Про Олексу Довбушука та єго попередників і наступників" (1882)
- Дещо про Львів перед 100 роками і про триразовий приїзд Йосифа ІІ до того міста" (1883)
- Облога міста Львова в р. 1672" (1883)
- Перехід козаків через Покутє до Молдавії в р. 1739" (1885)
- Клопоти міста Львова з кагалом жидівським в половині XVII століття і погром жидів у Львові 1664 року" (1886)
- Історія Скиту Манявського враз з Збірником грамот. листів і деяких судових документів, дотичних того монастиря" (1887)
- Ще дещо про Олексу Довбушука та єго наступників (1888)
- Дальші вісті про опришків ватаги: Олекса Довбушук і Василь Баюрак" (1890)
Примітки
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 303. — ISBN 966-8955-00-5.
Джерела
- Швидкий В. П. Целевич Юліан Андрійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 447. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.