Izaak Boryskowicz

Бориско́вич Ісаакій (р. н. невід. — †1641) — православний церковний і освітній діяч.

Правдоподібно, походив з Волині. Певне, був монахом Києво-Печерської Лаври, звідки подався на Афон. На початку 17 ст. Василь Костянтин Острозький запросив його з двору патріарха Мелетія Пігаса повернутись до України.

Організатор та ігумен (1602) Дерманського монастиря. Згодом ігумен у Чернчицях, один з реорганізаторів Луцького Хрестовоздвиженського братства (1617 р.), співзасновник та викладач його школи.

В 1620 році — здобув привілей на Ставропігію Луцького братства у Єрусалимського патріарха Теофана.

1621 — висвячений останнім на єпископа Луцького і Острозького, але висвячення не визнав польський король Сигізмунд ІІІ Ваза. Благословив діяльність новозаснованої Києво-Могилянської колегії.

Брав участь у Київському соборі 1640 р., заступаючи митрополита Петра Могилу.

• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
• Kazimierz Chodynicki. Boryskowicz Izaak // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/…, zeszyt …. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 358–359. (пол.)
• Рад. енциклопедія історії України. — К., 1969. — Т. 1.