peoplepill id: ivan-antypin
IA
Russia
5 views today
5 views this week
The basics

Quick Facts

Places
Gender
Male
Place of birth
Krasny Zilim, Krasnozilimsky selsoviet, Arkhangelsky District, Russia
Place of death
Lutsk, Volyn Oblast, Ukrainian Soviet Socialist Republic, Ukraine
Age
84 years
Awards
Order of the Red Banner
(1943)
Order of Lenin
(1944)
Order of the Red Star
(1956)
Hero of the Soviet Union
(1944)
Order of the Patriotic War 1st class
(1944)
Order of the Patriotic War 2nd class
(1944)
Order of Alexander Nevsky
(1945)
Order of the Red Banner
(1943)
Gold Star medal
(1944)
Medal "For Battle Merit"
(1951)
Medal "For the Liberation of Prague"
(1945)
The details (from wikipedia)

Biography

Іва́н Олексі́йович Анти́пін (1921—2005) — льотчик 667-го штурмового авіаційного полку 292-ї штурмової авіаційної дивізії 1-го Штурмового Авіаційного Корпусу 5-ї Повітряної армії 2-го Українського фронту, лейтенант, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.

Біографія

Народився 11 вересня 1921 року в селі Красний Зілім, нині Архангельського району Башкортостану в сім'ї селянина. Росіянин.

Закінчив 9 класів. Потім за спеціальним комсомольським набором поступив вчитися в аероклуб міста Бєлорєцька.

До Червоної армії призваний у квітні 1941 року Архангельським райвійськкоматом Башкирської АРСР. Закінчив Свердловську військову авіаційну школу пілотів (1941). На фронтах Другої світової війни з жовтня 1942 року.

Льотчик 667-го штурмового авіаційного полку 292-ї штурмової авіаційної дивізії 1-го Штурмового авіаційного корпусу 5-ї Повітряної армії лейтенант Іван Антипін до початку 1944 року зробив 89 успішних бойових вильотів на штурмовку живої сили і техніки противника, брав участь у 16 повітряних боях, в яких особисто збив «Ю-87» і в групі — 6 ворожих літаків. Знищив 20 танків, 125 автомашин з живою силою і вантажами, 8 зенітно-артилерійських батарей, підірвав 3 склади з пальним, 2 склади з боєприпасами, 9 автоцистерн з пальним і до 500 солдатів і офіцерів ворога.

Після війни І. О. Антипін продовжував службу у ВПС СРСР. Член ВКП(б)/КПРС з березня 1945 року. У 1949 році закінчив Вищу офіцерську школу штурманів, а в 1956 році — Військово-повітряну академію.

З 1968 року полковник Антипин І. О. в запасі, а потім у відставці. Жив у місті Луцьку Волинської області України. Заслуженому ветерану урядом України присвоєно військове звання «генерал-майор».

Антипін І. О. помер 21 грудня 2005 року. Похований у Луцьку 23 грудня 2005 року.

Нагороди

  • Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1978) лейтенанту Антипину Івану Олексійовичу присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 липня 1944 року
  • Орден Леніна (01.07.1944)
  • Орден Червоного Прапора (01.09.1943)
  • Орден Червоного Прапора (30.09.1943)
  • Орден Олександра Невського (22.02.1945)
  • Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (12.02.1944)
  • Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.04.1985)
  • Орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (06.08.1944)
  • Орден Червоної Зірки
  • Медалі

Пам'ять

  • Ім'я Героя увічнено на гранітній стелі у Парку Перемоги в Уфі і на меморіальній дошці в Бєлорєцьку.
  • Бюст у Парку Перемоги в селі Архангельському.

Примітки

Джерела

The contents of this page are sourced from Wikipedia article. The contents are available under the CC BY-SA 4.0 license.
Lists
Ivan Antypin is in following lists
comments so far.
Comments
From our partners
Sponsored
Credits
References and sources
Ivan Antypin
arrow-left arrow-right instagram whatsapp myspace quora soundcloud spotify tumblr vk website youtube pandora tunein iheart itunes