Iryna Pap

Ірина Пап (справжнє ім'я — Фрейда Йосипівна Пап; 4 травня 1917, м. Одеса — 8 травня 1985, м. Київ) — українська радянська фотограф, фотокореспондент. Засновниця однієї з перших шкіл фотографії у СРСР. Як фоторепорт київського відділу газети «Відомості» (рос. Известия) фотографувала ключові постаті та події 1950-60-х років.

Народилася 4 травня 1917 року в Одесі у родині єврейсько-литовських друкарів.

Закінчила Київський інститут кіноінженерів та деякий час після навчання пропрацювала у московській студії кінохроніки. Після закінчення Другої світової війни повернулася до Києва.

У 1949 році Ірина переїхала в Ужгород, де працювала кореспонденткою у газеті «Радянське Закарпаття». Там познайомилася з своїм чоловіком фотографом Борисом Градовим. У 1951 році вони переїхали у Київ, а у 1952 Ірина почала керувати кінохронікою, яка зараз відома як «Укрінформ».

З 1958 до 1971 працювала у київському відділі газети «Відомості». Більшість її робіт присвячені Україні та Києву.

У 1971 році заснувала та викладала у фотошколі при Інституті фотожурналістики Спілки журналістів України. Окрім штатних викладачів до школи запрошувалися лектори з України, Литви та Росії, такі як Дмитро Бальтерманц, Євген Халдей, Анастас Суткус. Серед випускників школи є відомі українські фотографи Віктор Марущенко, Валерій Керекеш, Сергій Пожарський, Ріта Островська, Олександр Ранчуков та інші.

Померла 8 травня 1985 року у віці 68 років в Києві.

Опубліковані фотографії можна віднести до соціального реалізму які зображали щасливе повсякденне життя та партійні досягнення в радянській Україні. Український фотограф Валерій Мілосердов відмічав майстерність та прямоту з якою Ірина Пап робила свої знімки, але зазначив «парадність» фотографій в той час, як теми тогочасних репресій були відсутні у роботах фотографині.

Ірина не використовувала техніку фотомонтажу, натомість відшуковувала потрібні ракурси та кадри задля зображення повсякденного життя України яким воно було у момент часу. Велику увагу приділяла деталям. Відтак заради необхідного кадру Ірина провела цілий день у тунелях Київського метро напередодні його запуску. Інший приклад відданості роботі наводять її знайомі та розповідають, що вона не побоялася залізти в кабіну ядерного реактора під час зйомки в Інституті ядерної фізики у Києві.

Пік її кар'єри припав на часи «відлиги» та масштабну розбудову СРСР. Фотографиня фіксує післявоєнну відбудову Києва, зокрема Хрещатика та запуск першої лінії Київського метрополітену. Також була однією з фотографів котрі зафіксували на плівці будівництво ЧАЕС.

Серед відомих осіб які з’являються на її фотографіях є Фідель Кастро, Микита Хрущов, Йосип Броз Тіто, Леонід Брежнєв та інші.

Оскільки Ірина була насамперед фотокореспонденткою більшість її робіт належала видавництвам газет та збереглися лише в архівних номерах видань. Значну частину робіт було збережено завдяки фотографу Валерій Милосердову, який у 1991 році знайшов коробку з негативами фотографині у редакції газети«Відомості». Окрім цього зберігся приватний архів фотографині знімки з якого публікує її родина у соціальних мережах присвячених Ірині Пап.

Всього архів робіт налічує 1063 зацифровані роботи.

У 1964 році роботи Ірини Пап були відмічені закордоном. Відтак німецький довідник з історії фотографії «Жінки світу фотографують» додає її до списку з двадцяти шести найкращих фотокореспонденток світу.

У 2017 році за підтримку культурного фонду Ізоляція у Києві пройшла інтерактивна виставка робіт Ірини Пап під назвою «Гра в минуле».

У 2020 році французьке видавництво Editions Textuel випустило книгу «Світова історія жінок-фотографів». Окрім Ірини Пап до неї потрапили знімки трьох інших українок: Софії Яблонської-Уден, Параски Плитки-Горицвіт та Рити Островської.

Також Ірині Пап та Олександрі Екстер було присвячено 162-й епізод англомовного подкасту «Beyond the paint with Bernardine».

• В. Якимів. Українка Ірина Пап — жінка-фотограф зі світовим іменем // Збірник тез Ⅲ Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів «Філософські виміри техніки», 1-2 грудня 2022 року. — Т. : ТНТУ, 2022. — С. 158–159. — (Історія науки і техніки).