Georgy Komarov

Комаров Георгій Володимирович (1896—1944) — учасник Громадянської війни в Росії і Німецько-радянської війни, стрілець 470-го стрілецького полку 194-ї стрілецької дивізії 48-й армії 1-го Білоруського фронту, парторг роти, єфрейтор Герой Радянського Союзу (1945).

Георгій Комаров народився 3 лютого 1896 року в селі Зав'ялово (нині — Зав'ялівка Бугурусланський район Оренбурзької області). Тут закінчив початкову школу, потім сім'я переїхала в Абдуліно, Учасник Громадянської війни 1918—1922 років.

До Німецько-радянської війни працював у Абдулінском паровозному депо, потім у вагонному депо станції «Куйбишев» у місті Куйбишеві. Член КПРС з 1931. У лютому 1943 році пішов добровольцем на фронт. З липня того ж року — на фронтах Німецько-радянської війни. Брав участь в боях на Центральному, Білоруському і 1-му Білоруському фронтах. До червня 1944 року єфрейтор Георгій Комаров був парторгом і стрільцем 470-го стрілецького полку 194-ї стрілецької дивізії 48-й армії1-го Білоруського фронту. Відзначився під час Білоруської операції.

24 червня 1944 року Комаров брав участь у прориві німецької оборони на південний схід Рогачовскому районі Гомельської області Білоруської РСР, переправлявся через Дніпро, брав участь в боях на плацдармі на його західному березі. Потім він брав участь у форсуванні річки Щара на південь від Слоніма. 4 вересня 1944 року Комаров брав участь у прориві німецької оборони біля річки Нарев на територіїПольщі. У тому бою він отримав важке поранення, але продовжував битися. Від отриманих поранень він помер 5 жовтня 1944 року.

Спочатку був похований у селі Яново Лазовецького повіту Ломжинського воєводства Польщі, але згодом перепохований у братській могилі в селі Лахи-Дворський Маковського повіту Мазовецького воєводства до 9 кілометрів на південь від міста Ружан.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 р. за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» єфрейтор Георгій Комаров посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу і Орденом Леніна.

На будівлі Зав'ялівської школи встановили меморіальну дошку, у пам'ять герою ім'я якого присвоєно школі, а також названа вулиця на честь героя в місті Абдуліно.

• Інформація з наказу про виключення зі списків. Меморіал (банк даних). Архів оригіналу за 4 Березня 2016. (рос.)
• Інформація з Книги Пам'яті. Меморіал (банк даних). Архів оригіналу за 7 Травня 2016. (рос.)
• Герой Радянського Союзу. Подвиг народу (база даних) (Сайт). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 23 квітня 2016.  {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |4= (довідка)(рос.)
• Медаль «За відвагу». Подвиг народу (база даних)(Сайт). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 23 квітня 2016.  {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |4= (довідка)(рос.)
• Орден Червоного Прапора. Подвиг народу (база даних)(Сайт). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 23 квітня 2016.  {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |4= (довідка)(рос.)

• az-libr. Архів оригіналу за 15 Квітня 2017. (рос.)
• Зав'яловська СОШ. Архів оригіналу за 5 Березня 2016. (рос.)
• Новини Бугуруслана. Архів оригіналу за 5 Травня 2016. (рос.)
• З 11-ї сторінки. Архів оригіналу за 27 Квітня 2016. (рос.)
• З 48-ї сторінки. Архів оригіналу за 12 Травня 2016. (рос.)

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
• Рощин І. І., Сеньків І. С. парторг воєнної доби. — М.: Политиздат, 1983.
• В. П. Россовскій «Золотими Зірками Оренбуржжя». Біографічний довідник. Челябінськ, Південно-Уральське книжкове видавництво, 1989. — 512 с. — С. 230—231.
• В. Г. Альтов «Бугуруслан». Челябінськ, Південно-Уральське кн. вид-во, 1990. — 336 с. — 254 с. з мал.