George Fiala

Фіала Юрій (анг. George Fiala, 31 березня 1922, Київ, Україна — 6 січня 2017, Монреаль, Канада) — український композитор, піаніст, органіст, диригент, педагог, громадянин Канади з 1955 року.

Київський період

Народився в інтелігентній сім'ї: батько- інженер-архітектор, мати - лінгвіст, обидвоє були успішними піаністами, а тітка, Оксана Уляницька - провідним сопрано у Київській державній опері імені Т. Г. Шевченка. Юрій почав брати уроки фортепіано у віці семи років, а в 1934 році став учнем професора Костянтина Михайлова у музичній школі для обдарованих дітей. Рано проявив свій композиторський талант, написавши у 1935 році мазурку, що була надрукована у московській газеті «Правда».

Після закінчення школи у 1939 році,  вступив до Державної консерваторії імені П. І. Чайковського у Києві, де вчився два роки під керівництвом таких відомих українських композиторів та музикознавців, як Левко Ревуцький, Борис Лятошинський, Андрій Ольхівський. Значний вплив на його творчий розвиток мали зустрічі з С. Прокоф’євим, Д. Шостаковичем та А. Хачатуряном, які приїжджали до Києва з метою виконання своїх творів. Навчання перервала Друга світова війна та німецька окупація. Фіала виїхав до Берліна, де у період 1942-1945 років вивчав у Музичній Академії композицію в Ганс Марії Домбровського, учня Ганса Пфіцнера. Він також брав уроки диригування у одного з найвідоміших німецьких диригентів ХХ ст. Вільгельма Фуртвенглера.

Бельгійський період

Після війни Фіала переїхав до Брюсселя, де вивчав композицію і диригування у Леона Йонгена, відомого бельгійського композитора і диригента, на той час – директора Королівської музичної консерваторії. Спеціальна стипендія від Ватикану у 1946 року дала йому змогу упродовж трьох років зосередитися на композиції. За ці роки у Бельгії він створив не менше 40 творів, а також брав участь як композитор, піаніст та диригент у п’ятому концерті сучасної музики, що організовував «Seminaire des Arts» («Семінар Мистецтв») в рамках Весняного Фестивалю Музики 1948 року в Брюсселі, яким керував композитор Андре Суріс. На цьому концерті була виконана «Проста музика» для двох фортепіано Фіали. Також у Бельгії композитор познайомився із новою паризькою школою, яку представляли П’єр Булез, Рене Лейбовіц. Виступав як гастролер-диригент Бельгійського Національного Симфонічного оркестру.

Канадський період

З моменту прибуття до Канади у січні 1949 року (з осідком у Монреалі) Фіала активно працював як композитор, піаніст, органіст і педагог. Оскільки була потреба педагогічного репертуару, Фіала писав невеликі п’єси для дітей на фортепіано. Саме ці композиції були першими виданими творами композитора у Канаді. Ю.Фіала проявив себе також як піаніст, – його перший концерт в Канаді, відбувся у Торонто 18 березня 1949 року.

Після нетривалого періоду перебування в Австралії, у Сіднеї (у 1959-60 роках) Фіала знову повернувся до Канади. 20 років (1967-87 рр.) працював диктором-продюсером російського відділення Радіо Канада Інтернешенл (СВС- Radio Canada International) у Монреалі. Після відходу з цієї посади, композитор повністю присвятив себе творчості. Компонував до кінця життя. Помер у Монреалі 6 січня 2017 року.

Визнання на американському континенті

Ім’я Ю. Фіали було відоме як в канадському оточенні, так і в середовищі української діаспори. Він – член Канадської ліги композиторів, а в жовтні 1974 року його було нагороджено престижною Шевченківською медаллю Комітетом українців Канади у Вінніпегу (Манітоба). Також у 1987 р. Американський Біографічний Інститут в місті Ралі (штат Північна Кароліна) нагородив Фіалу пам’ятною медаллю.

Твори "Капрічіо" ("Capricio"),"Концертна музика"("Musique concertante") для фортепіано з оркестром виконувались на І (1965) і ІІ (1968) міжнародних конкурсах піаністів в Монреалі, що сприяло популяризації творчості композитора.

З нагоди 60-ї річниці з його дня народження, 17 листопада 1982 року у концертному залі університету Мак Гілл – Поллак-голі (Pollack Hall of McGill University in Montreal) було проведено концерт, повністю присвячений його музиці. 1 квітня 1984 року, у Карнегі-голі (Carnegie Hall), Нью-Йорк, пройшла прем’єра «Святкової увертюри» («Festive Overture») Фіали, створеної на замовлення Української національної асоціації у Сполучених Штатах, а 21 листопада 1982-го прозвучала «Українська симфонія» в Рой Томсон-голі (Roy Thomson Hall) в Торонто, у виконанні Американського симфонічного оркестру під керівництвом Володимира Колесника.

Юрій Фіала в Україні

Твори Ю. Фіали звучали і в Україні. Так, у серпні 1987 року у Києві виконувалась його «Літургія до 1000-ліття християнства в Україні», (до речі, у листопаді цього ж року цей твір зазвучав у Едмонтоні).

У 1990 р. (під час студентської демонстрації-голодування) у Києві відбувся перший міжнародний «Музик Фест», на який були запрошені музиканти з Європи, США та Канади, саме на цьому заході був присутній композитор Юрій Фіала.

У 1992 р. у великому залі київської консерваторії  відбувся авторський концерт композитора.

Вшанування творчості композитора

По смерті композитора, осередок Наукового Товариства ім. Шевченка організовував два заходи вшанування його творчості: 2 квітня у Мореалі та 22 вересня у Торонто, програму заходів підготували піаністи – проф. д-р Люба Жук і проф. д-р Іриней Жук, які його особисто знали митця, з ним приятелювали і співпрацювали.

Юрій Фіала - надзвичайно плідний композитор, його творча спадщина налічує понад 200 різножанрових творів.

Симфонічні твори (для різних видів оркестрів /з солістами /з хором):

• 5 симфоній (Симфонія № 4 – «Українська»);
• «Героїчна пісня»;
• «Пісня жалоби»; 
• «Колядки»;
• «Три українських танці»;
• «Святкова увертюра»; 
• «Епітафія другої симфонії»; 
• «Панегірик пам’яті президента Д.Ф.Кеннеді»;
• «Український триптих»;
• «Комічна увертюра»;
• «Тіні забутих предків» - симфонічна поема;
• «Монреаль» – симфонічна сюїта для оркестру;
• «Сюїта Курилика» - симфонічна сюїта для оркестру;
• Симфонієта для малого складу оркестру;
• «Увертюра-бурлеск» – для малого складу оркестру;
• «Концертна сюїта» – для гобою і камерного оркестру;
• Інтродукція і фугато для англійського ріжка і струнного оркестру;
• «Концертіно» для фортепіано, труби, литавр і струнного оркестру;
• «Концертна симфонія» – для баяна, клавесину і камерного оркестру;
• «Концертна серенада» – для віолончелі і струнного оркестру;
• «Концертний дивертисмент» – для скрипки і оркестру;
• «Концертне розважання» – для скрипки з оркестром;
• Концерт для скрипки з оркестром (написаний на 100-річчя Віннпегу);
• «5 українських пісень для голосу і оркестру»;
• «Сюїта на 4 українські пісні» – для баса-соло і оркестру;
• «Реквієм» – для сопрано-соло, хору і оркестру;
• «Псалом 112» – для хору і оркестру;
• кантата "Канадське кредо" (написана з нагоди 100-річчя Канади);
• кантата «Україна» – для хору і симфонічного оркестру;

Камерно-інструментальна музика

• струнні квартети;
• 4 квартети для саксофонів;
• Пастораль і алегро для 4-х духових;
• «Терцет» для флейти, альта і фортепіано;
• «Ліричне дуетіно» – для флейти і фортепіано;
• «Мала музика для двох» – для флейти і фортепіано;
• «Концертна соната» – для флейти і фортепіано;
• Кантилена і рондо – для блокфлейти і фортепіано;
• «Маленька концертова музика» для флейти та семи інструментів;
• «Камерна музика для п’яти духових інструментів» ;
• 2 музичні моменти для гобою і фортепіано;
• «Коротка соната» – для кларнета і арфи;
• «Концертне дуетіно» – для кларнета і арфи;
• «Три частини» – для фортепіано,скрипки, альта і віолончелі;
• «Дивертисмент капрічіозо» – для флейти, скрипки, альта, віолончелі, контрабасу;
• Подвійна соната для скрипки і арфи;
• «Канадське концертіно» – для чотирьох арф;
• «Концертний дует» – для фортепіано і скрипки;
• «Музика для семи» – для кларнета, 2 скрипок, 2 альтів, 2 віолончелей;
• «Камерна соната» – для фортепіано і альта;
• «Музика для чотирьох» – 2 скрипок, альта і віолончелі;
• «Музика для трьох» – скрипки, альта, віолончелі;
• Фортепіанний квінтет – для ф-но, 2 скрипок, альта, віолончелі;
• «Три моменти» – для фортепіано, скрипки, альта ,віолончелі;
• Тріо-соната – для фортепіано, скрипки, віолончелі;
• «Українська сюїта» – для віолончелі та фортепіано;
• «Дума» – для віолончелі та фортепіано;
• «Хвилинна соната» – для віолончелі і фортепіано;
• «Соната-фантазія» – для фортепіано і віолончелі;
• Соната для віолончелі і фортепіано;
• Соната для саксофона і фортепіано;
• «Соната для двох» – акордеона і саксофона;
• Прелюдія для акордеону;
• Соната та сонатина для скрипки і фортепіано;
• «Колискова» – для скрипки і фортепіано;
• Імпровізація і скерцо для скрипки і фортепіано;
• Камерна партита для 2-х скрипок;               

Фортепіанні твори

       для фортепіано соло:

• 3 концерти для фортепіано з оркестром;
• «Капрічіо»,
• «Концертна музика» – для фортепіано з оркестром;
• «Концертна кантата» – для фортепіано-соло з хором;
• «Веснянки» для фортепіано-соло з хором;
• «Камерний концерт»;
• «Фортепіанна музика №1»,
• «Фортепіанна музика №2»;
• 8 сонат;
• 3 сонатини;
• 4 фуги на українські теми;
• 3 хорали за Бахом;
• 2 пасторалі;
• 13 постлюдій;
• Прелюдія і фуга a-moll;
• Прелюдія;
• Токата;
• Мініатюрна сюїта;
• «3 дрібниці»;
• «Прелюдія до сторіччя» (до сторіччя Канади);
• «Олімпійські ескізи»;
• «Канадські ескізи»;

для фортепіано в 4 руки:

• «Музика вдвох»;
• «Танець»;

для 2-х фортепіано:

• «Проста музика»;
• «Великодня музика» (написана на Великдень 1947р.);
• «Короткий концерт»;
• «Комічний концерт»;
• «Український танець»;
• 4 сонати;

Вокальні твори у супроводі фортепіано

• 4 російські вірші для фортепіано і середнього голосу;  
• «2 ранні пісні» – для баса-соло і фортепіано;  
• 3 українські пісні для баса-соло і фортепіано;  
• 4 українські пісні для баса-соло і фортепіано;  

Фортепіанні твори для дітей

• Дитяча сюїта;
• Колискова;
• «Австралійська сюїта»;
• «Маленька українська сюїта для маленьких»;
• «Сонатина для маленьких»;

Для хору a capella

• «Літургія до 1000-ліття християнства в Україні»

Музика до балету

• "Дід Ладо"

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 607.
• Енциклопедія українознавства (перевидання в Україні) Т.3 – Львів, 1994.
• Енциклопедія українознавства (перевидання в Україні) Т.9 – Львів, 2000.
• Муха А. Композитори України та української діаспори: Довідник / Антон Муха. – Київ: Музична Україна, 2004.
• Карась Г. Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття / Ганна Карась. – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2012. – 1164с.
• Кріль Б. Юрій Фіала: творчий портрет композитора крізь призму листування з Павлом Маценком: дипломна робота на здобуття ОКР "Бакалавр". Львів, ЛНМА ім. М. Лисенка, 2017, 43 с.

http://musiccentre.ca/node/37171/%20

https://www.youtube.com/watch?v=Qt-Ey6f5AR8&t=1s

http://www.ntsh.ca/wp-content/uploads/2017/09/fiala_review2.pdf

https://www.newpathway.ca/u-monreali-zgadali-kompozitora-yuriya-fiyalu-1922-2017/

http://meest-online.com/culture/u-pershu-richnytsyu-vidhodu-u-vichnist-kompozytora-yuriya-fialy/

1. ↑ L'Encyclopédie canadienne, The Canadian Encyclopedia
   d:Track:Q130334