Andriy Illenko

Народився 1987 року в Києві в сім'ї класика українського кіно Юрія Іллєнка та кіноактриси Людмили Єфименко. Має старшого брата Пилипа. З 1994 по 2004 рік навчався у гімназії № 48 міста Києва. У 2004 році вступив на філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (спеціальність — «Політологія»), який закінчив у 2009 році. З жовтня 2009 по жовтень 2012 проходив підготовку на аспірантурі кафедри політичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

З весни 2004 року долучився до Всеукраїнського об'єднання «Свобода» (формально став членом партії в 2005 році, з настанням повноліття)^{[джерело?]}.

З 2006 по 2010 рік займав посаду заступника голови Київської міської організації ВО «Свобода»^{[джерело?]}.

На виборах до Київської міської Ради 2008 року був п'ятим номером виборчого списку ВО «Свобода» (партія здобула 2,08 %). На виборах Президента України 2010 року був довіреною особою кандидата на пост Президента України Олега Тягнибока на одному з виборчих округів міста Києва^{[джерело?]}.

На місцевих виборах 2010 року обраний депутатом Київської обласної ради.

Займається ідеологічною публіцистикою, яка має значний вплив на націоналістичне середовище.

З 2 вересня 2010 року до 15 грудня 2014 року очолював Київську міську організацію ВО «Свобода».

В 2012 році обраний наймолодшим депутатом Верховної Ради України 7-го скликання від міста Київ (округ № 215). Був членом Комітету з питань бюджету. Член фракції Всеукраїнського об'єднання «Свобода».

В 2014 році повторно обраний депутатом Верховної Ради України 8-го скликання від того самого округу. Позафракційний.

• Член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
• Член групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Словенія .
• Член групи з міжпарламентських зв’язків з Канадою.
• Член групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Ліван.
• Член групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща.
• Член групи з міжпарламентських зв’язків з Китайською Народною Республікою.
• Член групи з міжпарламентських зв'язків з Литовською Республікою.
• Голова Міжфракційного депутатського об’єднання "Свобода".

3 січня 2014 року ввечері після відвідин ТВМ4 Шевченківського РВ УМВС у м.Києві десяток невідомих скоїли напад на Андрія Іллєнка та його адвоката-свободівця Сидора Кізіна. Від ймовірної смерті їх врятували випадкові перехожі. В Андрія Іллєнка перелом щелепи та струс мозку, а у Кізіна – серйозно розсічене обличчя. У Свободі відзначають що час початку та завершення допиту було відомо лише слідчому.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ 2015

Виступає з позицій «соціал-націоналізму», висуває трактування українського націоналізму як революційної ідеології, яка повинна ствердити національну та соціальну справедливість та побудувати першу новітню націоналістичну державу .

Публіцистика та публічні виступи Іллєнка свідчать про його розуміння націоналізму як політичної ідеології, яка не має обмежуватись культурницькими прагненнями та формальною державністю, а повинна ставити собі за мету тотальну зміну існуючого суспільного ладу на засадах найвищості ідеї нації. Нація при цьому трактується як «кровно-духовна спільнота», створена на основі спільного походження та політичної волі. Для Іллєнка соціальний аспект націоналізму означає вимогу знищення великого транснаціонального капіталу (як основної причини глобалізації та денаціоналізації) та побудови соціально справедливого суспільства, без якого повноцінне існування нації неможливе.^{[джерело?]}

Іллєнко окреслює свої ідеї як продовження та логічний розвиток ідей основних ідеологів українського націоналізму, таких як Микола Міхновський, Дмитро Донцов, Микола Сціборський, Ярослав Стецько та інші. При цьому «ліберальні», «консервативні» та «лівацькі» домішки, на переконання Іллєнка, необхідно відкидати з українського націоналізму.^{[джерело?]}

Загалом, ідеологічні позиції Андрія Іллєнка дозволяють віднести його до групи молодих націоналістичних ідеологів та публіцистів, які окреслені як «соціал-націоналісти» або «націонал-революціонери».^{[джерело?]}

• Філософський факультет КНУ

• Портал Верховної ради України
• Іллєнко Андрій Юрійович, Досьє

• Про філософські аспекти нації і націоналізму
• Від революції до опозиції
• Перша українська націоналістична партія
• Соціальна та національна боротьба в Україні
• Степова Еллада
• Соціальна справедливість — це націоналістична ідея!
• Націоналізм і псевдонаціоналізм
• Нотатки про соціал-національну революцію
• Постріл
• Священна війна української нації
• Нотатки про соціал-національну революцію
• Націоналізм ХХІ століття

• Деякі думки з приводу

• Андрій Іллєнко, «Що таке нація?» (лекція 18 березня 2010 р.).
• Андрій Іллєнко, «Що таке націоналізм» (лекція 25 березня 2010 р.).
• Андрій Іллєнко, «Український націоналізм» (лекція 1 квітня 2010 р.).
• Фрагмент з програми Шустер Live. Про вбивство Максима Чайки.
• УТ-1 «Від першої особи». Про події 17 вересня 1939 року. Ч. 1.
• УТ-1 «Від першої особи». Про події 17 вересня 1939 року. Ч. 2.
• УТ-1 «Від першої особи». Про події 17 вересня 1939 року. Ч. 3.
• Гості студії — Валід Арфуш та Андрій Іллєнко // tvi.com.ua, 22 лютого, середа
• Добірка промов та інтерв'ю Андрія Іллєнка на відеоканалі радіо "Голос Свободи" [1]