Orest Kvach

Ква́ч Оре́ст Арсе́нович (23 липня 1991, м. Заліщики Тернопільської області — 27 липня 2014, м. Лутугине Луганської області) — український військовик, боєць батальйону територіальної оборони «Айдар» МО України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.

Орест народився 23 липня 1991 р. в місті Заліщиках. У рідному місті навчався у спеціалізованій школі І-ІІІ ст. імені Осипа Маковея з поглибленим вивченням інформаційних технологій та технологічних дисциплін і гімназії імені братів Гнатюків. Став випускником військового ліцею ім. Івана Богуна, студентом Київського національного університету імені Вадима Гетьмана, бійцем спортивного клубу «Характерник» (м. Тернопіль). Громадський активіст, духовний ватажок.

Орест знав і любив історію, вільно володів англійською мовою, багато читав. Його девіз по життю звучав так: «Україна або смерть». Його улюбленим віршем авторства Вільяма Хенлі був «Нескорений», ось два останні рядки з нього:

Загинув у ході війни на сході України в боях за місто Лутугино 27 липня — підірвався на міні під час розвідувального рейду. Останки хлопця вдалося розпізнати лише по нашивці на одязі, яку вишивала його наречена. Похований у рідних Заліщиках. Того дня у боях також загинули айдарівці підполковник Сергій Коврига, старший лейтенант Ігор Римар, старший прапорщик Сергій Шостак, сержант Микола Личак, старший солдат Іван Куліш, солдати Іолчу Алієв, Віталій Бойко, Ілля Василаш, Михайло Вербовий, Олександр Давидчук, Станіслав Менюк.

• «Спортивний герой» (посмертно) в обласній програмі «Герої спортивного року Тернопільщини — 2014»
• За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

6 вересня 2014 року представники адміністрації Заліщицької гімназії, вчительського, учнівського та батьківського колективів у день сороковин Ореста Квача вшанували його пам'ять та Олега Гулька велозаїздом пам'яті. Маршрут проліг від подвір'я гімназії через села Дзвиняч, Бедриківці, Добрівляни до центру Заліщиків і завершився біля пам'ятника Степанові Бандері.

8 травня 2015 року на стіні гімназії в Заліщиках, в якій навчався Орест Квач, відкрили й освятили пам'ятну дошку.

2015 року в Конотопі з'явилася вулиця Ореста Квача.

• Втрати батальйону «Айдар»
• Список загиблих у боях за Георгіївку та Лутугине
• Список тернопільців, які загинули під час АТО
• Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (липень 2014)

• Мадзій, І. Йому було лише двадцять три / Ірина Мадзій // Вільне життя плюс. — 2014. — № 62 (1 серп.). — С. 1 — (Бути воїном — значить жити вічно!).
• Ще молоденький капітан душі своєї: Навіки будем у небеснім батальйоні // Вільне життя плюс. — 2014. — № 82 (10 жовт.). — С. 4.
• Вістовський, О. Тіло упізнали за нашивкою, яку вишила наречена / Олег Вістовський // Свобода. — 2014. — № 63 (6 серп.). — С. 5.
• Вістовський, О. Бути воїном — значить жити вічно! / Олег Вістовський // Колос. — 2015. — № 39 — 40 (15 трав.). — С.2.

• Квач Орест Арсенович // Книга пам'яті
• Профіль загиблого. «Nekropole». Процитовано 5 серпня 2014. 
• В Тернопольской области похоронили 23-летнего бойца батальона Айдар (рос.). «Сегодня». Процитовано 5 серпня 2014. 
• Тернопільщина знову в скорботі: у зоні АТО загинув 23-річний Орест Квач. «Погляд». Архів оригіналу за 8 серпень 2014. Процитовано 5 серпня 2014. 
• Тетяна Швидченко, З приводу жертв, то я просто так не жертвую. Пам’яті добровольця Ореста Квача // Експертний корпус, 14 березня 2018
• Фанати «Динамо» вшанували загиблого на війні вболівальника написом у Києві // Телеканал новин «24», 27 липня 2018