Quantcast
peoplepill id: mieczyslaw-stadler
MS
1 views today
2 views this week
Mieczysław Stadler

Mieczysław Stadler Ukrainian architect

Ukrainian architect
Mieczysław Stadler
The basics

Quick Facts

Intro Ukrainian architect
Is Architect
From Ukraine
Type Engineering
Gender male
Birth 1891, Ivano-Frankivsk, Ukraine
The details

Biography

Мечислав Штадлер (пол. Mieczysław Stadler; 1891, Станиславів — ?) — львівський інженер, архітектор.

Біографія

Народився 1891 року в Станиславові (нині Івано-Франківськ). Закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки (1914). Під час першої світової і українсько-польської воєн служив в австрійському війську, пізніше — в польському. 1921 року демобілізований у чині капітана артилерії. Того ж року став членом Політехнічного товариства у Львові. 1925 заснував у Львові архітектурно-будівельне бюро спільно з Мар'яном Нікодемовичем. Реалізував у співавторстві з Нікодемовичем ряд споруд у Львові та Галичині. 1939 року місце проживання Штадлера віднотоване в довіднику на вулиці Крашевського, 23 (нині вулиця Крушельницької).

Реалізовані проекти
  • «Tanie domy» (дослівно — дешеві будинки) — колонія житлових будинків на нинішній вулиці Сахарова у Львові.
  • Лікарня Каси хворих у смт Вигода поблизу Долини.
  • Три будинки на вулиці Полтв'яній (нині проспект Чорновола).
  • IV та V блоки триповерхових житлових будинків на вулиці Стрийській.
  • Житлові будинки для викладачів Львівського університету на вулиці Коцюбинського 11, 11а, 13 (1927).
  • 4-поверховий дім для офіцерів на нинішній вулиці Руставелі, 30 у Львові, конкурсний проект. Спорудження тривало протягом 1928–1930 років. Співавтори Мар'ян Нікодемович і Стефан Брила.
  • 27 житлових будинків Кооперативу працівників банку народного господарства на Филипівці у Львові.
  • Будинок на нинішній вулиці Саксаганського, 8 у Львові (1931).
  • Керівництво спорудженням будинку Вищої школи зовнішньої торгівлі, нині — Львівська комерційна академія на вулиці Туган-Барановського, 10 (1935, спільно з Вавжинцем Дайчаком).
  • Санаторій для працівників казначейства у Ворохті (1929).
  • Участь у проектуванні спортивного комплексу ковзанки на ставі Собка у Львові.

Примітки

  1. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 95.
  2. Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 28.
  3. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 558. — ISBN 978-966-7022-77-8.; Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów : Centrum Europy, 2003. — S. 172. — ISBN 966-7022-26-9; Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1924/25. — Lwów: Nakładem Uniwersytetu Jana Kazimierza, 1925. — S. 62—63.
  4. Архітектура Львова… — С. 559; Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 2—3. — S. 71—73.
  5. Ґранкін П. Будинки Комерційної академії у Львові // Галицька брама. — 2003. — № 1—3 (97—99) — С. 21—22.
  6. Zaborniak S. Beginnings of ski jumps in Lvov in years 1908—1914 // Journal of Health Promotion and Recreation. — Rzeszów, 2011. — Vol. 1, № 4. — P. 21. — ISSN 1732-7156; Zaborniak S., Król P., Płonka A. Lvov beginnings of winter sports (1900—1914) // Scientific Review of Physical Culture. — Rzeszów, 2013. — Vol. 3, № 1. — P. 43, 52. — ISSN 2083-859X.

Джерела

  • Inż. Mieczysław Stadler // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 56.
  • Nikodemovicz A. Architekt lwowski Marian Nikodemowicz // Cracovia Leopolis. — 2000. — № 3. — S. 8—11, 57.
  • Богданова Ю. Творчість архітекторів-євреїв у Львові в 20-30 рр. XX століття // Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. — С. 154. — ISBN 966-553-453-X.
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)


The contents of this page are sourced from Wikipedia article on 23 Jun 2020. The contents are available under the CC BY-SA 4.0 license.
comments so far.
Comments
arrow-left arrow-right arrow-up arrow-down instagram whatsapp myspace quora soundcloud spotify tumblr vk website youtube stumbleupon comments comments pandora gplay iheart tunein pandora gplay iheart tunein itunes