Yuriy Chursin

Ю́рій Анато́лійович Чу́рсін (11 березня 1980, Приозерск, СРСР) — російський актор театру і кіно, лауреат молодіжної премії «Тріумф» (2005).

• 2005 — лауреат молодіжної премії «Тріумф» у категорії «Актор».
• 2005 — лауреат Театральної премії МК у категорії «Найкраща чоловіча роль» (за роль Буланова у п'єсі «Ліс»).
• 2005 — лауреат фестивалю «Віват, кіно Росії!» у категорії «Найкраща чоловіча роль у серіалах» (за телесеріал «Хіромант»).
• 2007 — номінант на премію «Ніка» у категорії «Відкриття року» (за фільм «Зображуючи жертву»).
• 2007 — номінант на інтернет-премію «Жорж» у категорії «Найкращий російський актор».
• 2007 — лауреат театральної премії «Чайка» у категорії «Синхронее плавання» (разом з партнерами за спектаклем «Людина-подушка»).
• 2009 — номінант на премію «Зірка театрала» у категорії «За найкращий ансамбль» (разом з Андрієм Фоміним, Сергієм Сосновським, Євгеном Міллером та Яною Сексте за роботу у спектаклі «Старший син» за п'єсою Олександра Вампілова).
• 2012 — номінант на премію «Золотий орел» у категорії «Найкращий актор на ТБ» (за телесеріал «Втеча»).

Ролі у театрі

Театр імені Вахтангова

• «Ніч ігуани» Теннессі Вільямса — Панчо
• «Казка» — Молодий чоловік Берлін
• «Король-олень» Карло Ґоцці. Режисер: Григорій Дитятковський — Леандро
• «За двома зайцями» Михайла Старицького. Режисер: Олександр Горбань — Будочник
• «Калігула». Режисер: Павло Сафронов — Сциліон
• «Лір» Шекспіра. Режисер: Володимир Мірзоєв — Едгар, син графа Глостера
• «Отелло» Шекспіра. Режисер: Євгеній Марчеллі — Родріго, венеціанський дворянин
• «Принцеса Турандот». Постановка Євгена Вахтангова, відновив Рубен Симонов — слуга просценіума
• «Ревізор» Миколи Гоголя. Режисер: Рімас Тумінас — Амос Федорович Ляпкін-Тяпкін, суддя
• «Фредерік, або Бульвар злочинів» Режисер: Н. Пінігин — Парізо, актор
• «Царське полювання». Режисер: В. Іванов — Боніперті, секретар Єлизавети

Московський драматичний театр імені О. С. Пушкіна

• «Відверті полароїдні знімки» Марка Равенгілла — Віктор

Московський театр-студія Олега Табакова

• «Ідіот» Федора Достоєвського — Ганя
• «Старший син» Олександра Вампілова. Режисер: Костянтин Богомолов — Бусигін

Московський Художній театр імені А. П. Чехова

• «Ліс» Олександра Островського. Режисер: Кирило Серебренніков — Буланов
• «Пани Головльови» Михайла Салтикова-Щедріна. Режисер: Кирило Серебренніков — Петенька
• «Чайка» Антона Чехова. Режисер: Олег Єфремов — Трепльов (введення)
• «Примадонни» Кена Людвіга. Режисер: Євген Писарєв — Лео
• «Людина-подушка» Мартіна Макдонаха. Режисер: Кирило Серебренніков — Аріел
• «Піквікський клуб» Чарлза Діккенса. Режисер: Євген Писарєв — Джингль

Фільмографія

• Юрій Чурсін. Профіль та біографія актора (рос.). RUSactors.ru. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-12-17. 
• Юрій Чурсін. Біографія актора (рос.). «Кино-Театр». Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-12-17. 
• Юрій Чурсін. Профіль актора (рос.). «Кинопоиск». Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-12-17. 
• Юрій Чурсін. Біографія актора (рос.). «Киноафиша». Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-12-17. 
• Юрій Чурсін. Все про зірку (рос.). «Киномания». Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-12-17. 
• Юрій Чурсін досяг усього в пам'ять про маму (рос.). «Бердянський міжнародний кінофестиваль». Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-12-17. 
• Фан-сайт, присвячений Юрію Чурсіну (рос.). Фан-сайт. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-12-17. 

• Юрій Чурсін: Говорити про особисте життя - вульгарно (рос.). «Наш Фильм». 2007. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-12-17. 
• Юрій Чурсін: Намагаюся позбуватися звичок та рис характеру (рос.). «Труд». 2008-05-15. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-12-17. 
• Юрій Чурсін: Не люблю, коли бирку на лоб вішають (рос.). «TimeOut Москва». вересень 2010. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-12-17. 
• Нинішній час. Інтерв'ю з Юрієм Чурсіним (відео) (рос.). «Муви». 2011. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-12-17. 
• Юрій Чурсін: Краса — орієнтир, від якого я будую все інше (рос.). МХАТ ім. Чехова. травень 2012. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-12-17.