Yurii Olehovych Mykytenko

|Посада=

Юрій Олегович Микитенко (29 серпня 1962, Київ) — український літературознавець, журналіст, поет і перекладач, кандидат філологічних наук (1987), доктор філософії (1997). Заслужений журналіст України (2013). Син літературознавця Олега Микитенка, брат дипломата Євгена Микитенка, онук письменника і драматурга Івана Микитенка.

Народився 29 серпня 1962 року в Києві.

Навчався на філологічному факультеті Київського університету (1979—1984) за фахом «Українська та новогрецька мови й література». Закінчив аспірантуру Інституту світової літератури імені О. М. Горького АН СРСР (Москва, 1984—1987), докторантуру Українського вільного університету (Мюнхен, 1994—1997).

У 1987—2000 рр. — науковий працівник, старший науковий співробітник відділу теорії літератури та відділу української літератури XIX — початку XX ст., Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ.

У 1990—1992 рр. — запрошений професор Йоркського університету (Торонто), запрошений дослідник Гарвардського університету (Кембридж, штат Массачусетс).

У 1997—1998 рр. — головний редактор загальноукраїнської громадсько-політичної газети «Столиця».

1998—1999 — головний редактор журналу Міжнародного фонду «Відродження» «Відкритий світ».

1998—1999 — 1-й заступник головного редактора незалежного громадсько-політичного тижневика «Час».

1999—2002 — головний редактор тижневика «Влада і політика» (найвища нагорода в галузі ЗМІ «Золоте перо» за кращу суспільно-політичну газету 2000 р.), яка входила до медіа-групи «Журнал „Президент“».

Від 2002 — редактор відділу, заступник головного редактора, головний редактор, шеф-редактор журналу «Всесвіт», голова Редколегії, президент ТОВ "Журнал «Всесвіт».

2003 — науковий редактор Енциклопедії Української Діяспори (м. Чикаго, США).

У 2004—2005 рр. висвітлював події Помаранчевої революції для країн Близького Сходу як кореспондент-аналітик сирійської інформаційної агенції САНА. Співпрацював з київським бюро американської PR-агенції The Willard Group

2015 — Співзасновник і співредактор (разом із Ю. Штепою) повноколірного великоформатного урбаністичного журналу українською мовою «ІнСіті Джорнал» («InCity Journal»).

Володіє англійською, новогрецькою, слов'янськими мовами.

Експерт Всеукраїнського рейтингу «Книжка року». Член Національної спілки журналістів України. Член Міжнародної організації україністів, Історико-літературного товариства Андрія Білецького. Керівник Благодійного фонду захисту і розвитку українського художнього перекладу.

Автор книг:

• «Антична спадщина і становлення нової української літератури» (1991),
• «Від „Слова“ до „Іліади“: Петро Ніщинський — перекладач» (1994).
• «Сяйво Гіппокрени. (З історії й типології українсько-грецьких літературних зв'язків)». За ред. Чл.-кор. НАН України Т.Гундорової. — К., 2008 р.
• «Ілюмінації». Вибрані поезії. К., 2022.

• Золота медаль Міністерства культури Республіки Вірменія (2012)
• Заслужений журналіст України (2013)

• Д. І. Дроздовський. Микитенко Юрій Олегович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018.
• Микитенко Юрій Олегович. Коротка біографія на сайті Верховної Ради України