peoplepill id: yaroslav-skakun
YS
1 views today
1 views this week
The basics
Quick Facts
Places
Work field
Gender
Male
Place of birth
Rozvadiv, Mykolaiv Raion, Lviv Oblast, Ukraine
Star sign
AquariusAge
75 years
Education
Lviv National Academy of Arts
Lviv, Ukraine
Awards
Honored Art Worker of the USSR
(1989)
People's Painter of Ukraine
The details (from wikipedia)
Biography
|Навчання=
Яросла́в Іва́нович Скаку́н (нар. 1 лютого 1949, Розвадів) — український скульптор, педагог.
Біографія
Народився 1 лютого 1949 року в селі Розвадів Миколаївського району Львівської області. 1977 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Народний художник України (2006). Професор кафедри монументально-декоративної скульптури Львівської національної академії мистецтв. Із 1980-х років походить ряд станкових робіт, а від 1990-х років частіше працює в галузі монументальної скульптури. До цього періоду відноситься ряд пам'ятників у різних містах України.
Творчість
- Станкова робота «Молоді хірурги».
- «Пора сінокосу» (1980, тонований гіпс, 115×97×60).
- Пам'ятник землякам, загиблим у Другій світовій війні, село Жидичин (1980, архітектор Михайло Федик).
- «Ікари» (1982, співавтор Йосип Садовський, тонований гіпс, 154×100×85).
- Шість барельєфних погрудь із зображенням видатних медиків минулого на фасаді «Аптеки-музею» у Львові (1985).
- «І. Франко» (1986, тонований гіпс, 175×145×85).
- Портрет Т. Г. Шевченка (1989, гіпс, 160×130×85).
- Пам'ятник на могилі Станіслава Людкевича на Личаківському цвинтарі, поле № 3 (1989), співавтори — скульптори Любомир Яремчук, Микола Посікіра.
- Пам'ятник Шевченкові, село Грабовець (1989, архітектор Володимир Сколоздра).
- Скульптурна композиція фонтану «Русалки» на головній алеї Стрийського парку у Львові (архітектор Микола Обідняк, 1980-ті).
- Пам'ятник Шевченкові, село Уличне (1992).
- Пам'ятник на могилі Богдана Котика на Личаківському цвинтарі, поле № 12 (1994)..
- Меморіальна таблиця Володимиру Кубійовичу на будинку по вулиці Листопадового чину у Львові (1993, архітектор Олег Чамара, Василь Каменщик).
- Пам'ятник борцям за волю України, село Розвадів (1995).
- Пам'ятна стела Богданові Хмельницькому на однойменній вулиці в Калуші (1995).
- Пам'ятна таблиця Павлові Ковжуну на фасаді Калуського державного училища культури (1996).
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Калуші (1997).
- Пам'ятник Іванові Франку, село Чертіж Львівської області (1989, архітектор Василь Каменщик).
- Пам'ятник Тарасові Шевченку, місто Новогродівка на Донеччині (1997).
- Погруддя Івана Франка, село Голинь на Івано-Франківщині (2000).
- Меморіальна таблиця на колишньому будинку НТШ на проспекті Шевченка, 8 у Львові (2002, архітектор Олег Чамара, Василь Каменщик).
- Пам'ятник святому Миколаю в Луцьку (не пізніше 2001, архітектор Андрош Бідзіля).
- Пам'ятник Михайлу Грушевському в Луцьку (2002, архітектор Андрош Бідзіля).
- Пам'ятник Соломії Крушельницькій у дзеркальному залі Львівського оперного театру, до 130-річчя від дня народження (2002).
- Меморіальна таблиця на фасаді львівської середньої школи № 4 на честь Олени Степанів (2003)..
- Меморіальна таблиця на Латинському катедральному соборі Львова на честь приїзду Папи Римського Івана Павла ІІ (2003)
- Пам'ятник присвячений 110-річчю українського футболу, встановлений у Стрийському парку у Львові (2004).
- Портрет художника Євгена Лисика (2005, бронза, 95×80×40).
- Погруддя Соломії Крушельницької для музею театру Ла Скала в Мілані (2008).
- Пам'ятник Євгену Петрушевичу в Сокалі. Урочисто відкритий 1 грудня 2009 року.
- Погруддя «Заслужена артистка України Любов Качала» (2008, гіпс, 82×50×30).
- Погруддя Романові Шухевичу, відкрите 5 березня 2009 року на вул. Білогорща, 76 у Львові
- Меморіальна таблиця у Львівській опері, на честь 10-ліття від дня візиту до Львова Папи Римського Івана Павла II, що була відкрита у листопаді 2011 року.
- Меморіальна таблиця на честь ректора львівської політехніки Юрія Рудавського — на будинку по вулиці Глибокій, 13 у Львові, де він мешкав, відкрита 17 жовтня 2012 року (архітектор Богдан Черкес).
- Меморіальна таблиця у пам'ять про митрополита Андрея Шептицького на корпусі НЛТУ у Львові. Урочисто відкрита 11 жовтня 2018 року..
- Меморіальна таблиця гончарю Петру Вауліну (спільно з компанією «ПікАрт»; м. Опішня, Полтавської області).
Галерея
- Луцьк. Пам'ятник Михайлові Грушевському
- Львів. Пам'ятна таблиця на Латинській катедрі
- Львів. Фонтан «Русалки» у Стрийському парку
- Погруддя Романові Шухевичу (вул. Білогорща)
- Меморіал "Львів - батьківщина українського футболу"
Примітки
- ↑ Весняний салон — 2008 / уклад. Д. Гунц, Н. Левицька. — Львів : Растр-7, 2008. — С. 139.
- ↑ Ми будуємо комунізм. Республіканська художня виставка, присвячена XXVI з'їзду КПРС та XXVI з'їзду Компартії України. Каталог / укл. А. Г. Брусина, М. О. Склярська, Т. А. Гельфер та ін. — К. : Реклама, 1982. — С. 25.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 71.
- ↑ Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 16.
- ↑ Вуйцик В. С. З історії львівських кам'яниць. Вулиця Друкарська, 2 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 140.
- ↑ Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
- ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 175-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. — Львів : Облполіграфвидав, 1989. — С. 12.
- ↑ Загайська Р. Про автора // Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 207. — ISBN 978-617-629-077-3.
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. Путівник. — Львів, 2006. — С. 144. — ISBN 966-8955-00-5.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 158.
- ↑ «Інтерактивний Львів»: Територія Стрийського парку — фонтан з русалками
- ↑ Фонтан, що перетворювався на клумбу
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 64.
- ↑ Личаківське кладовище. Львівський некрополь. — Львів : Новий час, 1998. — С. 42. — ISBN 966-95279-0-2.
- ↑ Свій храм, 2015, с. 260.
- ↑ Когут М. Калущина: люди і долі. — Калуш : Калуська друкарня, 2006. — С. 187.
- ↑ Свій храм, 2015, с. 214.
- ↑ Свій храм, 2015, с. 262.
- ↑ Волинський «Діпроміст» // Архітектурний вісник. — 2001. — № 3—4 (13). — С. 20.
- ↑ Труш Н. Міжнародні контакти Львівської опери // Просценіум. — 2008. — № 3 (22). — С. 97—98.
- ↑ Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 213. — ISBN 978-617-629-077-3.
- ↑ Петрів М. Українські адвокати: державні, громадські, політичні та культурно-освітні діячі кінця XIX — першої половини XX ст. — К. : Юстініан, 2014. — С. 326. — ISBN 978-617-7039-05-0.
- ↑ Весняний салон — 2009 / уклад. Д. Гунц, Н. Левицька, М. Турко. — Львів : Растр-7, 2009. — С. 120. — ISBN 978-966-2004-32-8.
- ↑ Андрій Яремко (5 березня 2009). На місці загибелі Романа Шухевича відкрили пам'ятник генерал-хорунжому УПА. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 24 червня 2023.
- ↑ Папа Іван Павло II в Опері // Експрес, додаток «Львівські новини». — 2011. — 17 листопада. — № 129 (6054). — С. 10.
- ↑ Козловський Б. А до роботи ректору було 200 кроків… // Високий замок. — 2012. — 18—24 жовтня. — С. 5.
- ↑ Мозгова А. Пам'яті Митрополита Шептицького // Освіта лісівнича. — 2018. — 9—10 жовтня. — № 569—570. — С. 3.
Джерела
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. — С. 531—532.
- Цісарик В. О. Львівська школа монументальної скульптури другої половини XX ст. // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв — 2006. — № 9. — С. 98—99.
- Ювілей Ярослава Скакуна // Мистецький ужинок. — 2011. — № 2. — С. 102—103.
- Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — Львів : Нар. музей Тараса Шевченка, 2013. — 180 с. — ISBN 978-617-7142-00-2.
- Романюк П. «Свій храм» Архітектор Василь Каменщик на тлі історії та нашої доби. — Львів : ЛА «Піраміда», 2015. — ISBN 978-966-441-384-5.
Посилання
- Кафедра монументально-декоративної скульптури: Скакун Ярослав Іванович. lnam.edu.ua. Львівська національна академія мистецтв. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 24 червня 2023.
The contents of this page are sourced from Wikipedia article.
The contents are available under the CC BY-SA 4.0 license.
Lists
Yaroslav Skakun is in following lists
comments so far.
Comments
Credits
References and sources
Yaroslav Skakun