Volodymyr Yizhak

Володи́мир Іва́нович Ї́жак (псевдонім — Роберт; 1857, Бережани, нині Тернопільської області — 1920) — український оперний і камерний співак (баритон).

Навчався у Бережанській гімназії (тут почав концертну діяльність), Львівському університеті. У 1881—1883 роках навчався у Міланській консерваторії.

Соліст оперних театрів Мілана (1883, дебют), Львова (1883—1885, 1887—1888, 1891—1892), Варшави (1885), Італії (1885—1888). У складі італійської оперної групи гастролював у Бухаресті, Афінах, Белграді, Софії, Константинополі, Одесі. У цих містах на концертах співав українські, польські та італійські пісні.

Від 1892 року виступав як камерний співак.

У 1889—1891 роках співав на українських концертах у Львові, Бережанах, Станіславові (нині Івано-Франківськ), Чернівцях. Виконував арії з опер, а також українські, німецькі, французькі та італійські народні пісні, твори Антона Рубінштейна, Тості, а також Миколи Лисенка «Була колись гетьманщина», «Ой чого ти почорніло», «Гетьмани, гетьмани», «Мені однаково», Сидора Воробкевича «Огні горять», Остапа Нижанківського «Минули літа молодії».

Про концерт Володимира Їжака в Чернівцях газета «Буковина» писала :

«Концерт вийшов артистично вдало, світло; об'ємистий і сильний голос при відмінній вимові у відтворенні усіх відтінків просто чарував публіку. Співав по-українськи, по-польськи, по-німецьки, по-французьки — і кожна пісня викликала бурю оплесків».

Співав у оперних театрах Королівства Італія (Мілан, 1883), Царства Польського, Румунського королівства, Грецького королівства, Османської імперії. 1883—1885, 1887—1888, 1891—1892 — у Львові. 1888—1891 з італійською оперною трупою гастролював у Бухаресті, Афінах, Белграді, Софії, Константинополі, Одесі.

• Граф ді Люна («Трубадур» Джузеппе Верді).
• Жермон («Травіата» Джузеппе Верді).
• Ренато («Бал-маскарад» Джузеппе Верді).
• Астон («Лючія ді Ламермур» Доніцетті).
• Валентин («Фауст» Гуно).
• Дон Жуан («Дон Жуан» Моцарта).
• Альмавіва («Весілля Фігаро» Моцарта).
• Ескаміліо («Кармен» Бізе).

1. ↑ Концерт В. Їжака // Буковина. — 1990. — № 26.

• Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] :Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.325-326
• Лисенко І. М. Їжак Володимир Іванович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 475.
• Медведик П. Їжак Володимир Іванович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 278.
• Медведик Петро. Діячі української музичної культури (Матеріали до біобібліографічного словника) // Записки НТШ. — Т. 226. — Львів, 1993. — С. 405—406.
• Медведик П. Їжак Володимир Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 691. — ISBN 966-528-197-6.

• Їжак Володимир Іванович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 267.