Quick Facts
CapricornBiography
Володи́мир Фе́дорович Сидору́к (3 січня 1925(19250103), Ржищів — †16 грудня 1997, Ірпінь) — український живописець, пейзажист, жанрист. Заслужений художник УРСР з 1985.
Життєпис
Народився в м. Ржищів Київської області. Малюванням захоплювався з дитинства, але батьки вважали це заняття несерйозним, бажали, щоб син опанував якесь корисне для життя ремесло. Однак, всупереч волі батьків, хлопець таки здійснив свої мрії. У чотирнадцять років, не попередивши родину, Сидорук помандрував до Києва.
В 1939 вступив до Київську художню школу (вчився в І. Хворостецького, Ю. Киянченка), яку закінчив в 1941. Пізніше Володимира призивають до армії, він проходив службу художником при Станіславському пересильному пункті обласного військомату в званні рядового до 5 вересня 1945 року. Після демобілізації Сидорук одружився і залишився жити в Івано-Франківську (колись Станіслав).
Володимир Сидорук завідував декоративою майстернею і водночас працював постановником музично-драматичного театру ім. Франка. 1950 року художник разом з родиною повертається до Києа, коли йому запропонували вступити до Київського кооперативного товариства художників.
Працював переважно в галузі станкового живопису (істор. тематики і пейзажного жанру).
У 1985 присвоєно звання Заслуженого художника УРСР.
2003 — у Ржищеві відкрито музей та започатковано премію його імені.
Творчість
Сидорук пише портрети, пейзажі, розробляє станкові тематичні експозиції, сповнені романтичного пафосу ("Перебендя", 1947). Він також полюбляв малювати з натури. Під час виїздів на Гуцульщину він захоплювався місцевими типами, особливостями колориту. Його приваблює святковий одяг, яскраві дівочі та жіночі костюми, на тлі могутньої карпатської природи, шумні гірські потоки, водоспади, річки. Наслідком цих творчих поїздок стали портрети "Гуцлка Ксеня", "Довбуш", "Портрет Федьковича" та інші.
Переїхавши до Києва, художник повністю віддався творчості. Він створює полотна на замовлення музеїв і різних адміністративних установ. Протягом 1955-1960 рр.митець створив шість полотен для музею-садиби Миколи Пирогова. Однак, якстверджує Ігор Шаров, головним уподобанням художника стало відтворення мотивів природи і архітектурних пам'яток. Його твори стають наочним літописом власних мандрівок. Сидорук не був просто списувачем природи, він шукав у ній натхнення і яскравих образів, мотивів, в яких би пульсувало життя. Своє бачення природи він висловлював за допомогою декоративного, насиченого і водночас витонченого живопису. Сидорук любив писати квіти Київщини, непоказну ірпінську природу, лісові затінки Кончі-Заспи, історичні пам'ятки.
На виставці 1995 в "Українському Домі" було представлено 375 робіт Сидорука, а художнику призначено Президентську пенсію.
В м. Ржищеві на пілонах місцевої церкви збереглися до 2000 зображення святих, кн. Ольги і Володимира, виконаних в 1938 році 13-річним Сидоруком.
Тв.: "Озеро восени" (1954), "Верховина" (1956), "Рання весна" (1957), "Скеля Довбуша" (1961), "Берези" (1965), "Травень на Володимирській гірці" (1967), "Рахівська зима" (1969), "Голосіївські дуби" (1977), "Господарі Верховини" (1981), монументальні картини на істор. теми, зокрема, до 400-річчя від дня народження Б. Хмельницького — "Б. Хмельницький перед боєм під Жовтими Водами" (1969), "Б. Хмельницький зустрічає московських послів хлібом і сіллю" (1976), "Хмельницький, Кривоніс, Гонта в боях під Львовом" (1977), "Б. Хмельницький в боях за Кам'янець-Подільський" (1979) та ін.; серії пейзажів Карпат і Прикарпаття (1960–1981), Криму (1980–1982), Вірменії (1970–1975), Канади (1994–1995); 1948-50 для музею Марка Черемшини в м. Снятині Сидорук виконав картини "Марко Черемшина серед студентів Відня", "Панорама села Кабаки" та "Садиба Марка Черемшини".
Джерела
- Каталог заслуженого художника України Сидорука Володимира Федоровича. Виставка присвячена 400-річчю Богдана Хмельницького. —К, 1994.
- Мистецтво України в Іспанії. В.Сидорук. С. Якутович, Є.Перевальський. — Мадрид. 1996 (ісп. Мовою;) Володимир Сидорук.
- Альбом Владимир Сидорук 1925-1997. Вступ. стаття Ю. Белічко, А. Ізотова. - Київ. 2007.
- Ігор Шаров, Анатолій Толстоухов. Художники України: 100 видатних імен. - К.: АртЕк, 2007. ISBN 966-505-134-2