Volodymyr Horianskyi

Quick Facts

Intro

Soviet actor

A.K.A.

Vladimir Viktorovich Gorianskii

Places

Ukraine Russia

Actor

Work field

Film, TV, Stage & Radio

Gender

Male

Birth

24 February 1959 People who share this birthday

Place of birth

Kadiivka, Luhansk Oblast, Ukraine

Age

65 years

The details (from wikipedia)

Biography

Володи́мир Ві́кторович Горя́нський (нар.24 лютого 1959; Кадіївка, Ворошиловградська область, УРСР) — український актор, телеведучий, артист Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Народний артист України (2008), член Національної спілки театральних діячів України.

Біографія

Народився 24 лютого 1959 року у шахтарському місті Стаханов (нині Кадіївка). В 1979 році закінчив Дніпропетровське театральне училище (зараз Дніпропетровський театрально-художній коледж), курс В. І. Ковалевського. В 1996 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (зараз Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого), спеціальність «Організація і управління театрально-видовищними підприємствами».

Працював в Дніпропетровському російському драматичному театрі імені Максима Горького, в Севастопольскому театрі ЧМФ. В Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працює з 1988 року. З 1991 по 1997 роки обіймав посаду директора-розпорядника театру.

Двічі лауреат професіональної театральної премії «Київська пектораль»: в 1997 році лауреат в номінації «Найкраще виконання чоловічої ролі» за роль Мессіра Нічі у виставі «Комедія про принадність гріха» Нікколо Макіавеллі; в 2003 році — в тій ж номінації за роль Подкольосіна в спектаклі «Одруження» Миколи Гоголя.

Окрім роботи в театрі, веде ранкову телепередачу «Ранок з Інтером» на телеканалі «Інтер».

Є президентом Бердянського міжнародного кінофестивалю.

У 2006 році випустив диск романсів «Негромкий вальс».

З 11 жовтня 2015 року буде одним із тренерів дитячого талант-шоу «Маленькі гіганти» телеканалу «1+1».

У 2015 році Володимир Горянський таємно одружився на Олені Фейсі.

Влітку 2016 року приєднався до патріотичного флешмобу #яЛюблюСвоюКраїну, опублікувавши відеозвернення, в якому розповів за що любить Україну.

Ролі в театрі

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

Портняжка — «Дерев'яний король» В. Зиміна (1989)
О'Брайєн — «Острів скарбів» Роберта Льюїса Стівенсона (1990)
Другий кореспондент, він же Санітар — «Сьогодні я стану жінкою» Афанасія Салинського (1990)
Жора — «Дитина до листопада» Леоніда Жуховицького (1991)
Голутвін — «Я вам потрібен, панове!» за п'єсою Олександра Островського «На кожного мудреця доволі глупоти» (1991)
Клоун Гоша — «Таємниця новорічного листа» Д. Кісіна (1992)
Степан — «Чарівниця» Івана Карпенко-Карого (1993)
Гаспаров Ярослав — «Без…кінечна подорож» В. Іванова (1994)
Мітч — "Трамвай «Бажання» Теннессі Вільямса (1994)
Гітлер — «Майн Камфп, або Шкарпетки в кавоварці» Дьєрдя Таборі (1995)
Мессіра Ніча — «Комедія про принадність гріха» за п'єсою Нікколо Макіавеллі «Мандрагора» (1996)
Передонов — «Кручений біс» Федора Сологуба (1997)
Вознесенський — «Живий труп» Льва Толстого (1997)
Панталоне, перший радник — «Любов до трьох апельсинів» Карло Гоцці (1997)
Людовико — «Венеціанський мавр („Отелло“)» Вільяма Шекспіра (1998)
Герцог Болінброк — «Європа може зачекати!» за п'єсою Ежена Скріба «Склянка води» (1998)
Оттавіо — «Примхи Маріанни» Альфреда де Мюссе (1999)
Варравін, Полутатарінов — «Смерть Тарєлкіна» Олександра Сухово-Кобиліна (2000)
Перший лікар — «Багато галасу в Парижі» за п'єсою Жана-Батиста Мольєра «Пан де Пурсоньяк» (2001)
Подкольосін — «Одруження» Миколи Гоголя (2002)
Актор — «Черга» Олександра Марданя (2006)
Деніел Джонсон — «Рожевий міст» за романом Роберта Джеймса Воллера «Мости округу Медісон» (2007)