Vitalii Bilonozhko

Віта́лій Васи́льович Білоно́жко (11 червня 1953, с. Слобода, Буринський район, Сумська область, УРСР, СРСР — 9 січня 2024, Київ, Україна) — український співак, естрадний виконавець; Народний артист України (1995); засновник та організатор періодичного Міжнародного фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець».

Народився 11 червня 1953 року в селі Слобода Буринського району на Сумщині.

Закінчив загальноосвітнью середнью школу та музичну семирічну школу за класом акордеону. Брав активну участь у художній самодіяльності району та області.

Навчався в Сумському музичному училищі на диригентсько-хоровому факультеті, по закінченні якого працював у Чернігівській філармонії, служив в армії — у Київському військовому окрузі в десантних військах, під час служби в армії Віталій Білоножко був учасником Ансамблю пісні й танцю Київського військового округу.

Продовжив навчання в Київській консерваторії за класом вокалу в народного артиста УРСР Костянтина Огнєвого. Одночасно працював солістом Київського театру естради на Подолі.

Від 1981 року працював солістом Держтелерадіо України. Брав участь у Днях культури України у 25 країнах світу, зокрема у США, Канаді, Китаї, Великій Британії, Франції, Угорщині, Німеччині, Польщі, Чехословаччині, Японії, Сомалі та всіх республіках колишнього СРСР.

Першими піснями, записаними Білоножком на радіо, стали твори Максима Дунаєвського «Всё пройдёт» і «Городские цветы». Згодом Білоножко знайшов собі постійних авторів — Олександра Злотника (пісні «Возвращайся сюда», «Там де двоє зустрічаються», «Затанцую тебя», «Кто ты такой?», «Тайфун по имени Катя», «Старая дача», «Чарівниця», «Шануймо любов») та Олександра Осадчого («Ти — земле моя», «Твоє ім'я», «А була любов», «Не лукав», «Боже, дай Україні волю»). У 1994 році фірма «НАК» випустила дві касети під спільною назвою «Ярмарок», через рік — «Яблуневий туман», на яких зібрані останні на той час записи Віталія Білоножка. Відтоді ж Віталій почав концертувати разом зі своєю дружиною Світланою, колишньою солісткою оперети та ексдикторкою телеканалу УТ-1.

Загалом Білоножко випустив шість компакт-дисків в Україні, США та Канаді, антологію власної творчості та 12 аудіокасет.

У 1999 році, разом з дружиною, народною артисткою України Світланою Білоножко, став засновником регулярного Міжнародного фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець», одного з найпопулярніших у державі.

У 2000-х роках виступав у концертних програмах, зокрема був сталим учасником благодійних акцій і гала-концертів, у тому числі на ТБ, опікувався фестивалем «Мелодія двох сердець», одночасно викладав на кафедрі естрадного співу в Київському національному університеті культури і мистецтв.

Балотувався в народні депутати від партії «Сила і честь» на парламентських виборах 2019 року, № 22 у списку. Безпартійний.

Помер 9 січня 2024 року у віці 70 років у Києві. Прощання зі співаком пройшло 12 січня в Національній філармонії України, а поховали його на Байковому кладовищі.

• 1995 — народний артист України
• Міжнародний орден Миколи Чудотворця (1998, за внесок у розвиток та популяризацію української пісні)
• «Президентська Ніка» (1997)
• орден Ярослава Мудрого V ступеня (2003)
• орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2008)
• орден «За заслуги» ІІ ступеня (2013).
• багаторазовий дипломант музичної премії Шлягер року.

• Виконував партію Лікомеда в опері Генделя «Дейдамі́я» в оперній студії консерваторії та Лейпцизькому оперному театрі.
• Виступав на 49 концертах у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

• Віталій Білоножко на сайті «Золотий Фонд української естради»
• Офіційний сайт Віталія та Світлани Білоножків
• Віталій Білоножко на сайт КНУКіМ
• Біографія Віталія Білоножка на Офіційний сайт Віталія та Світлани Білоножків
• Боже, дай Україні волю
• Козаченко Іван / Віталій Білоножко: тепер співаю лише про кохання // Хата (газета). — № 16(47). — 1998, серпень. — С. 4.
• Сумське земляцтво в м. Києві. Вип.1 / Упоряд. В. Г. Морданя. — К.:Довіра, 2005. — С. 222. — ISBN 966-507-172-6