peoplepill id: vasily-dmitrievich-golitsyn
VDG
Russia
1 views today
3 views this week
Vasily Dmitrievich Golitsyn
Russian noble

Vasily Dmitrievich Golitsyn

The basics

Quick Facts

Intro
Russian noble
Places
Work field
Gender
Male
Place of birth
Saint Petersburg, Russian Empire, Tsardom of Russia
Place of death
Moscow, Moscow Governorate, Russian Empire, Duchy of Moscow
Age
69 years
Education
Page Corps
Saint Petersburg, Russian Empire
Awards
Order of St. Vladimir, 3rd class
 
Order of Saint Stanislaus, 2nd class
 
Order of Saint Stanislaus, 1st class
 
Order of Saint Stanislaus, 3rd class
 
Order of Saint Anna, 2nd class
 
Order of Saint Anna, 4th class
 
The details (from wikipedia)

Biography

Васи́ль Голі́цин (1857—1926) — військовик Російської імперії, директор Державного Румянцевського музею. 1896 обраний Новгород-Сіверським повітовим, а 1905 — Чернігівським губернським предводителем дворянства. Почесний Мировий суддя, почесний Попечитель учбового округу Новгород-Сіверської гімназії та почесний голова Новгород-Сіверського сільськогосподарського товариства.

Біографія

Син дійсного статського радника Дмитра Голіцина і дружини його фрейліни Зінаїди, чий батько Василь Ладомирський володів підмосковною садибою Братцево. Правнук князя Ніколая Голіцина, творця садиб Нікольське-Урюпіно і Архангельське.

Після закінчення Пажеського корпусу 1877, переведений з камер-пажів у корнети лейб-гвардії Казачого полку. Брав участь в Московсько-Османській війні як ад'ютант генерала Йосипа Гурка, нагороджений орденами св. Анни 4-го ступеня з написом «за хоробрість» і св. Станіслава 3-го ступеня з мечами і бантом.

1883 в чині поручика служив ад'ютантом у Варшавського генерал-губернатора на території окупованої Польщі.

1885 за сімейними обставинами вийшов у відставку в чині підполковника. 1896 обраний Новгород-Сіверським повітовим, а в 1905 році — Чернігівським губернським предводителем дворянства. На цій посаді пробув одне триріччя. Крім того, служив почесним мировим суддею, почесним попечителем Новгород-Сіверської гімназії та почесним головою Новгород-Сіверського сільськогосподарського товариства.

У Москві заснував Товариство взаємодопомоги ремісників і облаштування майстерень.

1908 призначений на посаду шталмейстера, а у 1910 році — призначений директором Московського публічного і Румянцевського музеїв.

За його керівництва у 1913 вперше бібліотека Румянцевського музею почала отримувати казенне фінансування на комплектування фондів. За князя Голіцина побудовані: нова картинна галерея з Іванівським залом, нове книгосховище, читальний зал на 300 місць. У зв'язку з поверненням з Історичного музею рукописів Лева Толстого побудований Кабінет Толстого. З ініціативи Василя Голіцина у 1913 створене «Товариство друзів Румянцевського музею». Дослужився до чину дійсного статського радника (1913). Був почесним членом Російського бібліографічного товариства, Тульської губернської архівної комісії і Псковської губернської архівної комісії.

Після Жовтневого перевороту Голіцин залишався на посаді директора музею, направляв своїх співробітників по країні з метою порятунку регіональних зборів.

1918 його запросили для роботи в Музейно-побутову комісію Мосради, яка займалася обстеженням садиб, особистих колекцій, бібліотек і видачею охоронних грамот їх власникам. У той же рік вийшло нове Положення про Румянцевський музей і Василь Голіцин став головою Комітету службовців.

10 березня 1921 заарештований, але незабаром його відпустили без пред'явлення звинувачення.

З травня 1921 завідувач художнім відділом Державного Румянцевського музею.

Помер у 1926 р. у Москві.

Родина

З 2 червня 1880 року був одружений з графинею Парасковією Толстою (1858—1918), донькою історика графа Михайла Толстого. Діти:

  • Зінаїда (1881–1928, Париж);
  • Михайло (1882–1939), служив у Червоній Армії, розстріляний;
  • Дмитро (1886–1951);
  • Марія (1894–1943);
  • Микола (1899–1980, Вашингтон).

Нагороди

  • Орден Святої Анни 4-го ст. з написом «за хоробрість»;
  • Орден Святого Станіслава 3-го ст. з мечами та бантом;
  • Орден Святої Анни 2-го ст. (1903);
  • Орден Святого Станіслава 2-го ст.;
  • Орден Святого Володимира 3-го ст. (1906);
  • Орден Святого Станіслава 1-го ст. (1914).

Іноземні:

  • румунський Залізний хрест

Література

  • О. Р. фон-Фрейман, Пажи за 183 года (1711—1894). Биографии бывших пажей с портретами. — Фридрихсгамн, 1894—1897. — С. 686.
  • Список лиц, служащих по ведомству Министерства внутренних дел 1904 года (исправленный по 15 апреля). Ч. II. — СПб., 1904. — С. 764.
  • Деятели России: 1906 г. / Ред.-изд. А. М. Шампаньер. — Санкт-Петербург, 1906.
  • Список гражданским чинам четвёртого класса на 1915 год. — Пг., 1915. — С. 1765.

Посилання

The contents of this page are sourced from Wikipedia article. The contents are available under the CC BY-SA 4.0 license.
Lists
Vasily Dmitrievich Golitsyn is in following lists
comments so far.
Comments
From our partners
Sponsored
Credits
References and sources
Vasily Dmitrievich Golitsyn
arrow-left arrow-right instagram whatsapp myspace quora soundcloud spotify tumblr vk website youtube pandora tunein iheart itunes