Roman Holod

Рома́н То́мич Го́лод (нар. 17 серпня 1905, с. Дмитровичі, Львівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — пом. 26 грудня 1966, Торонто, Канада) — український громадський і кооперативний діяч; до Другої світової війни керував сільськогосподарськими кооперативами у Львові; входив в ОУН, співпрацював із УЦК; пережив радянську та німецьку окупації, втік із німецького концтабору, а згодом емігрував у Канаду.

Брав активну участь у житті української діаспори в Торонто: займався організацією «Пласту»; був членом Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) у Канаді та співорганізатором фонду підтримки європейського НТШ; входив до Української Національної Ради та був представником Енциклопедії українознавства в Канаді; редагував журнал «Листи до приятелів» та «Пластовий шлях».

Освіта і кар'єра

Роман Голод народився 17 серпня 1905 року в селі Дмитровичі біля Львова. 1932 року закінчив агрономічно-лісовий відділ Львівської політехніки у Дублянах. Протягом 1932—1939-х років працював у господарському товаристві «Сільський господар». Керував сільськогосподарськими кооперативами «Рій» (1937—1939), «Вовна», «Шовк» у Львові.

Під час Другої світової війни входив в ОУН та співпрацював з Українським центральним комітетом у Кракові. 1941—1942 років працював в Укртресті у Вінниці, Житомирі та Києві. Тоді Цукроцентраль була одним із найбільших осередків ОУНівців. Роман передавав цукор та ліки українцям, які їх потребували. Згодом Романа заарештувало гестапо, його засудили до розстрілу та утримували в концентраційному таборі в Києві, у Бабиному Яру, проте він втік звідти та вибрався на волю. 1942 року дружина Романа Марія-Анна Голод народила доньку Ренату в місті Рогатин.

В еміграції

Після Другої світової війни протягом 1946—1948 років викладав у Мюнхені в Українському технічно-господарському інституті та Українському вільному університеті. 1948 року емігрував у Канаду разом зі своєю дружиною — Марією-Анною Голод. Працював на науково-дослідницькій станції агрономічного відділу Альбертського та Торонтського університетів.

«Пласт»

Від 1947 року — член куреня пластунів «Лісові Чорти», прізвисько — «Фока». Станичний в Едмонтоні, згодом кошевий та станичний (1957—1959) у Торонто. Співтворець «Лісової школи» — пластового міжкрайового вишкільного табору. Обіймав посаду голови Крайової Пластової Ради та був членом Головної Пластової Ради та Головної Пластової Булави.

Громадська діяльність

1949 року входив до першої Контрольної комісії Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) у Канаді. 1962 року разом із К. Паліїв та М. Зеленою висунув ідею організувати фонд для підтримки європейського осередка Наукового товариства ім. Шевченка в місті Сарсель, Франція. Велика рада Українського пластового союзу в Нью-Йорку одностайно схвалила цю ідею. Дії із підтримки європейського НТШ отримали назву «Акція „Сарсель“». Роман Голод брав активну участь в усіх формах «Акції „Сарсель“», зокрема у підготовчих працях для заснування Патронату.

Окрім того, Роман був членом Української Національної Ради та представником Енциклопедії українознавства в Канаді. У 1955—1965-х роках співредагував журнал «Листи до приятелів», у 1960—1966-х — «Пластовий шлях». Досліджував соціальні процеси в країнах колоніального типу.

Смерть та похорон

Роман Голод помер 26 грудня 1966 року після кількох років затяжної хвороби. Похований за пластовим звичаєм у присутності молодих скаутів. Біля його дому була почесна стійка пластунів в одностроях та з прапорами юнацьких куренів. На похороній службі в церкві були присутні близько 200 пластунів. Старші та пластуни-сеньйори несли домовину покійного. На похороні грав пластовий оркестр.

У некролозі журналу «Пластовий шлях» зазначено, що Роман до останніх днів інтенсивно займався справами «Енциклопедії українознавства». Його рідні та друзі віддали шану Роману, зібравши пожертви на «Енциклопедію».

	На бажання Дружини нашого незабутнього Романа Голода члени Його рідні, приятелі, знайомі і друзі з куреня УПС «Лісові Чорти», разом 153 жертводавці, замість квітів на свіжу могилу Покійного склали пожертви на фонд Енциклопедії Українознавства в сумі 2324 доляри. Таким особливим способом гідно віддано Покійному останню шану, жертвуючи для справи, для якої Він майже повні два десятки років віддано трудився.
— «Пластовий шлях», квітень 1967

• Голод Марія-Анна — дружина
• Голод Рената-Ольга Романівна — донька

• Жуковський А. І. Голод Роман Томич // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.