Oleksandr Zhukov

Олександр Іларіонович Жуков (10 вересня 1912(19120910), місто Юзівка, тепер Донецьк — 26 березня 2003, місто Київ) — український радянський металург, політичний діяч, директор Макіївського металургійного заводу імені Кірова, заступник голови Держплану УРСР. Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958). Член ЦК КПУ в 1966—1971 роках.

Освіта вища. У 1935 році закінчив інститут, інженер-металург.

З 1935 року — майстер, інженер-прокатник Макіївського металургійного заводу імені Кірова Сталінської області. У 1941 році був евакуйований у місто Сталінськ (тепер — Новокузнецьк) РРФСР, де працював інженером, начальником зміни блюмінга, заступником начальника цеху Кузнецького металургійного заводу.

Член ВКП(б) з 1944 року.

Після війни повернувся на Макіївський металургійний завод імені Кірова. Працював інженером, заступником головного інженера заводу.

У 1956—1968 роках — директор Макіївського металургійного заводу імені Кірова Сталінської (Донецької) області.

У серпні 1968 — квітні 1987 року — заступник голови Державної планової комісії (Держплану) Української РСР.

З квітня 1987 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Києві.

Помер у 90-річному віці 26 березня 2003 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі Києва (ділянка № 49б, 50°25′02″ пн. ш. 30°30′04″ сх. д. / 50.4173528° пн. ш. 30.5011694° сх. д. / 50.4173528; 30.5011694).

• Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958)
• два ордени Леніна (19.07.1958, 22.03.1966)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (5.11.1954, 12.06.1981)
• орден Червоної Зірки (31.03.1945)
• три медалі «За трудову доблесть» (10.04.1943, 6.02.1951, 22.07.1955)
• медаль «За трудову відзнаку» (5.05.1944)
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (9.09.1982)
• Почесна грамота Кабінету міністрів України (29.08.2002)
• Заслужений металург Української РСР (8.09.1972)

• [1]
• [2]