Oleksandr Mokh

|Примітки=

Мох Олекса́ндр Іва́нович (22 травня 1900, Глиняни — 16 листопада 1975, Торонто) — український поет, публіцист, перекладач, журналіст, видавець. Псевдоніми — Араміс, Орест Петрійчук, Микола Олександрович, Адам Куновський.

Народився 22 травня 1900 р. у м. Глиняни (Західна Україна). Закінчив школу, Львівську духовну семінарію (1918—1923), навчався у Львівському таємному університеті (1920—1923). Заснував літературне товариство «Логос», редагував журнали «Наш приятель», «Поступ» (1921—1931), «Світло і тінь» (1932—1939). Емігрував, редагував журнал «Життя і слово» в Інсбруку (1948—1949). Переїхав до Канади (1952), з 1969 р. видавав католицький журнал «Правда» у м. Торонто.

Дружина - Іванна з дому Пілюс (1908-2008).

Помер 16 листопада 1975 р. в Торонто. Похований на цвинтарі Park Lawn.

Автор книжок «Про це, що люблю я» (1924), «На фронті української книжки» (1937), «Книжки і люди» (1938), «Теофіль Коструба. Учений і праведник» (1952), «Кінець світу» (1963).

Окремі видання

• Мох O. Вигляди українського католицького роману // Нова зоря.- 1933. — Ч. 4. — С. 7.
• Мох О. Книжки і люди.  — Торонто: Добра книжка, 1953. — 128 с.

• Веретюк О. Українське літературне життя у міжвоєнній Польщі. Видання. Постаті. Українсько-літературні контакти. — Тернопіль, 2001. — С. 19-20.
• Мох Олександер // Енциклопедія Українознавства: Словник. частина / Голов. ред. В. Кубійович.- Перевидання в Україні. — Львів: Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, 1996. — Т. 5. — С. 1655.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.