peoplepill id: oleh-lytvak
OL
Ukraine
2 views today
3 views this week
Oleh Lytvak
Ukrainian politician

Oleh Lytvak

The basics

Quick Facts

Intro
Ukrainian politician
Places
Work field
Gender
Male
Place of birth
Oleshchin, Tlumach Raion, Ivano-Frankivsk Oblast, Ukraine
Place of death
Ivano-Frankivsk, Ivano-Frankivsk Oblast, Ukraine
Age
70 years
Education
National University “Yaroslav the Wise Law Academy of Ukraine”
Kharkiv, Kharkiv Oblast, Ukraine
Positions
People's Deputy of Ukraine
(12 May 1998-14 May 2002)
Prosecutor General of Ukraine
(22 July 1997-24 April 1998)
Awards
Honored Lawyer of Ukraine
 
Honored Scientist of Ukraine
 
Order of Merit (Ukraine), 3rd class
 
Order of Merit (Ukraine), 2nd class
 
Order of Merit, 1st class
 
The details (from wikipedia)

Biography

Олег Михайлович Литвак (28 серпня 1949, с. Олещин, Тлумацький район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР — 18 вересня 2019, Київ, Україна) — український правник, доктор юридичних наук (2002), професор, член-кореспондент АПрНУ (05.2008); Національна академія прокуратури України, завідувач кафедри теорії діяльності та управління в органах прокуратури.

Біографія

Народився 28 серпня 1949 (село Олещин, Тлумацький район, Станіславська область); батько Михайло Романович (1925—1992) — директор Жуківської СШ; мати Олександра Іванівна (1929) — учителька Жуківської СШ; дружина Надія Олександрівна (1953) — інженер; дочка Олена (1972) — лікар-гінеколог, доктор медичних наук; дочка Світлана (1979) — нейрохірург, доктор медичних наук; внучка Надія (2000); внук Михайло (2000); внук Олег (2002); внук Андрій (2004).

Харківський юридичний інститут (1974), юрист, «Правознавство»; кандидатська дисертація «Злочинність в Україні: стан, тенденції, заходи протидії (1992—1995 роки)»; докторська дисертація «Державний контроль над злочинністю (кримінологічний аспект)» (Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого).

Народний депутат України 3-го скликання 03.1998-04.2002, виборчій округ № 87, Івано-Франківська область. На час виборів: в.о. Генерального прокурора України, безпартійний. Член фракції НДП (05.1998-02.1999), позафракційний (02.-07.1999), фракції СДПУ(О) (07.1999-01.2000), фракції «Батьківщина» (01.-09.2000), позафракційний (09.2000-02.2001), член фракції СДПУ(О) (02.-12.2001), член фракції партії «Єдність»; заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 07.1998).

  • 11.1966-03.1967 — учень токаря, токар ремонтно-механічного цеху Калуського ВО «Хлорвініл», м. Калуш Івано-Франківської області.
  • 03.-08.1967 — учень Калуського міського ПТУ № 18.
  • 08.1967-04.1968 — машиніст, транспортувальник Калуського ВО «Хлорвініл».
  • 05.1968-05.1970 — служба в армії, Прикарпатський ВОкр.
  • 09.1970-03.1974 — студент Харківського юридичного інституту.
  • 03.-07.1974 — стажист помічника прокурора, 07.1974-01.1976 — старший слідчий прокуратури, м. Калуш.
  • 02.-04.1976 — помічник прокурора Богодухівського району Харківської області.
  • 04.1976-11.1978 — слідчий прокуратури Жовтневого району м. Харкова.
  • 12.1978-04.1981 — старший слідчий прокуратури, 04.1981-11.1986 — слідчий з особливо важливих справ Івано-Франківської області.
  • 11.1986-01.1987 — прокурор, м. Калуш.
  • 01.-07.1987 — прокурор слідчої частини прокуратури СРСР, м. Москва.
  • 07.1987-01.1990 — слідчий з особливо важливих справ, старший слідчий з особливо важливих справ при Генеральній прокурорі СРСР, місто Москва.
  • 04.-05.1991 — заступник начальника слідчої частини Головного управління нагляду за слідством і дізнанням, 05.1991-01.1992 — заступник начальника Управління з розслідування особливо важливих справ прокуратури СРСР, місто Москва.
  • 01.1992-11.1993 — заступник начальника слідчого управління — начальник слідчого відділу, 11.1993-04.1994 — перший заступник Генерального прокурора, 04.-12.1994 — перший заступник Генерального прокурора — начальник Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України.
  • 01.-07.1995 — директор Центру правової реформи і законопроєктних робіт при Міністерстві юстиції України.
  • 08.1995-02.1996 — перший заступник голови правління з правової роботи АКБ «ОЛБанк», м. Київ.
  • 02.1996-07.1997 — помічник Президента України з правових питань.
  • 07.1996-02.1997 — голова Координаційного комітету боротьби з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України.
  • 04.-07.1997 — директор Національного бюро розслідувань України.
  • 07.1997-01.1998 — в.о. Генерального прокурора України.
  • 09.1998-09.2000 — доцент, професор Міжнародного інституту лінгвістики і права.
  • 02.-05.2003 — проректор Київського міжнародного університету.
  • 05.2003-06.2004 — провідний науковий працівник Інституту держави і права ім. В. Корецького НАНУ.
  • 06.2004-03.2005 — професор Юридичної академії МВС України, м. Дніпропетровськ.
  • 04.-08.2005 — професор Східноєвропейського університету економіки і менеджменту, м. Черкаси.
  • 10.2005-09.2007 — провідний науковий працівник Інституту держави і права ім. В. Корецького НАНУ.
  • 09.2007-02.2008 — радник Президента України.
  • 02.2008-2010 — керівник Головної служби з питань діяльності правоохоронних органів Секретаріату Президента України.
  • 04.2014-10.2014 — старший помічник Генерального прокурора з особливих доручень
  • 10.2014- — ректор Національної академії прокуратури України.

Пройшов шлях від помічника прокурора міста Калуш до директора Національного бюро розслідувань України і виконувача обов'язків Генерального прокурора. З його ім'ям, як керівника управління із розслідування особливо важливих справ прокуратури колишнього СРСР, пов'язані арешти членів «ГКЧП», допиту першого і єдиного президента СРСР Михайла Горбачова, розслідування у гучній на той час так званій «узбекській справі». Неперевершеним професійним досвідом Олег Михайлович щедро ділився у своїй подальшій діяльності, зокрема, як народний депутат у Комітеті Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, на науковій і викладацькій роботі.

Позаштатний радник Президента України (06.1999-01.2000); член Координаційної ради з питань судово-правової реформи при Президентові України (10.1997-07.2000).

Професор права Міжнародного інституту лінгвістики і права.

Член правління Української кримінологічної асоціації (з 1999), заступник голови Спілки юристів України.

Був членом СДПУ(О), Української партії «Єдність».

Почесний працівник прокуратури (1996). Заслужений юрист України (10.1996).

Класний чин — державний радник юстиції України (10.1997).

«Людина року — 1998» в номінації «Юрист року».

Орден «За заслуги» III (04.1998), II (08.1999), I ступенів (06.2008). Заслужений діяч науки і техніки України (08.2009).

Державний службовець 1-го рангу.

Автор книг: «Злочинність, її причини та профілактика» (1997), «Державний вплив на злочинність. Кримінально-правове дослідження» (2000), «Функції прокуратури України. Навчально-методичний посібник» (1998, співав.), «Прокуратура України» (1998), численних статей.

Захоплення: спорт.

Примітки

  1. Указ Президента України від 24 квітня 1998 року № 368/98 «Про увільнення О. Литвака від виконання обов'язків Генерального прокурора України»
  2. Розпорядження Президента України від 6 лютого 1996 року № 29/96-рп «Про помічника Президента України з правових питань»
  3. Розпорядження Президента України від 24 липня 1997 року № 266/97-рп «Про звільнення О. Литвака з посади помічника Президента України»
  4. Указ Президента України від 1 липня 1996 року № 488/96 «Про призначення О. Литвака Головою Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю»
  5. Указ Президента України від 14 лютого 1997 року № 143/97 «Про звільнення О. Литвака з посади Голови Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю»
  6. Указ Президента України від 22 липня 1997 року № 670/97 «Про звільнення О. Литвака з посади Директора Національного бюро розслідувань України»
  7. Указ Президента України від 22 липня 1997 року № 671/97 «Про призначення О. Литвака виконуючим обов'язки Генерального прокурора України»
  8. Указ Президента України від 7 вересня 2007 року № 831/2007 «Про призначення О. Литвака Радником Президента України»
  9. Указ Президента України від 19 лютого 2008 року № 141/2008 «Про звільнення О. Литвака з посади Радника Президента України»
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31 жовтня 2014. 
  11. Указ Президента України від 9 червня 1999 року № 634/99 «Про призначення О. Литвака Радником Президента України»
  12. Указ Президента України від 8 жовтня 1997 року № 1126/97 «Про присвоєння О. Литваку класного чину»
  13. Указ Президента України від 22 квітня 1998 року № 355/98 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
  14. Указ Президента України від 21 серпня 1999 року № 1051/99 «Про відзначення нагородами України з нагоди 8-ї річниці незалежності України»
  15. Указ Президента України від 26 червня 2008 року № 584/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
  16. Указ Президента України від 18 серпня 2009 року № 620/2009 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерело

  Генеалогія та некрополістика
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Генеральні прокурори України
Генеральні прокурори України
The contents of this page are sourced from Wikipedia article. The contents are available under the CC BY-SA 4.0 license.
Lists
Oleh Lytvak is in following lists
comments so far.
Comments
From our partners
Sponsored
Credits
References and sources
Oleh Lytvak
arrow-left arrow-right instagram whatsapp myspace quora soundcloud spotify tumblr vk website youtube pandora tunein iheart itunes