Oleg Mitasov

Олег Євгенійович Мітасов (нар. 31 січня 1953, Карлові Вари, Чехословаччина — пом. 23 грудня 1999, Стрілеча, Україна) — художник-аутсайдер,  міська легенда Харкова.

Народився в Карлових Варах. Батько працював гірничим інженером, мати — лікаркою в посольстві.

Через деякий час родина Мітасова переїхала до Харкова, де Олег пізніше працював заступником директора магазину. Неодноразово госпіталізувався в Харківську міську клінічну психіатричну лікарню № 15. Всередині 1980-х років Олег Мітасов почав наносити на стіни будинків численні написи.

«В 1980-90-х роках безліч стін та інших вертикальних поверхонь у центрі цього міста були росписані „тегами“ та різноманітними, часто безмістовними, написами авторства Олега Мітасова. Квартира ж Мітасова — від вхідних дверей до вікон — була вкрита написами повністю. Кандидат економічних наук, Олег Мітасов мав розлади психіки, ймовірно шизофринічного спектру, однак його точний діагноз не відомий. В будь якому разі художнє коло Харкова прийняло Мітасова за колегу. Був навіть план перетворити квартиру Мітасова на музей, який на жаль не був втілений.»

Написи в місті повторювали фрази «Где на земле», «Звёзд с неба не срывать», «Ленин», «Митасов» і видатну фразу -   «ВЕК ВАК» — імовірно, ВАК  означає Вищу атестаційну комісію, яку Мітасов не зміг пройти. Існують припущення, що саме ця подія стала серйозним ударом по психічному здоров'ю Мітасова. В період своєї відомості Олег Мітасов мешкав в семикімнатній комунальній квартирі в центрі Харкова за адресою провулок Червонопрапорний, 18, нині Каплунівський. Відомо, що написи були обрамлені товстими крапками по бокам і писались без прописних літер. Окремі написи до сих пір можна зустріти в прилеглих до помешкання Мітасова домах та подвір'ях.

Помер Олег Мітасов 23 грудня 1999 року від туберкульозу в Харківській обласній психіатричній лікарні № 1 і після відмови родичів забрати тіло за гроші, був похований на кладовищі при лікарні.

Квартира

Всім відомі написи Мітасов робив не лише на вулиці, але і вдома, про що було відомо деяким людям, що цікавились його творчістю. В своє помешкання він нікого не допускав, проте звідкісь було відомо, що весь простір комунальної квартири, з якої практично всі мешканці виїхали, також був заповнений написами.

В городе, где в своё время жил и преподавал Григорий Сковорода, известный своими философскими высказываниями-парадоксами («Мир ловил меня, но не поймал»), фигура Митасова выглядела знаковой, продолжающей некую традицию поиска космической гармонии человека и окружающего мира. Из этой же серии представление о Митасове-шамане, кружившемся и выкрикивающем слова-символы под проливным дождём. — А. Корнєв. З уявлень і фантазій.

Після смерті мами Мітасова, в квартирі був проведений ремонт, і більшість унікальних написів всередині квартири було втрачено. По деяким даним в квартирі певний час розташовувався якийсь офіс.  В серпні 2018-ого року квартира мала статус виставленої на продаж. Деякі з уцілілих предметів обмеблювання списаних та обдряпаних Олегом Мітасовим були підібрані і в майбутньому експонувались на виставках в Харкові. Доля фортепіано і холодильника, що були покриті в декілька шарів написами і малюнками Мітасова, залишається невідомою.

Лиш деякі вуличні написи залишились збереженими  досьогодні. Частина їх була втрачена по причині ремонту поверхонь, на яких ті знаходились, часом зафарбовувались саме написи.

• Вигляд інтер'єру помешкання Олега Мітасова відомий всім завдяки фотозйомці художника Павла Макова і згадуються його книзі «Хроніки Утопії».
• Микола Шток та Павло Маков на основі написів Олега Мітасова розробили шрифт для комп'ютерного набору «МіТАСОВ».

«…Он умер в 1999 году. Я побывал в его квартире около трех часов после его смерти, когда узнал, что его вещи начали выбрасывать. Мне этого хватило на многие годы. Там я увидел эту главную надпись „Ты никогда землей не был, но и быть не можешь“. Это крайне метафорическое высказывание. Там я сделал фотографии и нашел дневники, которые передал в Центр медико-социальной реабилитациив Киеве, потом мы сделали выставку в Павловке…»

"Я далек от мысли о возможности какой-либо интерпретации «митасовского» наследия и хотел бы предостеречь от любой попытки использовать этот материал как источник творческого вдохновения. Митасов — явление природы. Его «творчество» — не искусство. Это — документ " — пише Маков в 2001 році.

• У Харкові є гурт ВЕК.ВАК, названа по одній з найвідоміших фраз Мітасова. Гурт використовує фрази Мітасова в своїх піснях.
• Музичний проект Outsider Leisure випустив альбом «Сни Мітасова».
• У тексті пісні «III» харківського пост-метал гурту Unholydays кілька раз використовується одна з фраз Мітасова.
• У репертуарі харківського панк-рок гурту Линия Надреза є пісня «Мітасов» (текст — Володимир Сазонов).
• Стрітартист Гамлет Зінківський створив в Харкові вуличну роботу обрамивши авторський напис Мітасова білим тлом та додавши слова «Знаємо, любимо, пам'ятаємо».

Відео

• «Муниципалка приглашает на выставку, посвященную Митасову», Харків, 2018
• «КультУра-Олег Митасов», 2010

Посилання

• Легенда Харкова — неординарний Олег Мітасов. Історико-інформаційний довідник «Вулиці і площі Харкова»
• Про Олега Мітасова на порталі «GRAFFITIZONE»
• Коли полотна замало: мистецькі кордони Поліни Райко та Олега Мітасова. Текст Катерини Яковленко