Oksana Bayrak

Байрак Оксана Іванівна (рос. Байрак Оксана Ивановна, 16 лютого 1964, Сімферополь, СРСР) — українська та російська телеведуча, кінорежисерка, продюсерка, акторка та сценаристка.

Після анексії Криму Росією у 2014 році, емігрувала до Росії та стала там постійно працювати та жити. З 20 березня 2017 року авторка та ведуча авторської телепрограми «Откровенно с Оксаной Байрак» (укр. «Відверто з Оксаною Байрак») на російському телеканалі «ТВ Центр». До переїзду до Російської Федерації мала успішну кінематографічну кар'єру в Україні, долучившись до створення десятків успішних російськомовних фільмів, телефільмів та телесеріалів.

Ранні роки

Оксана Байрак народилася 16 лютого 1964 року у Сімферополі. У 1985 році закінчила факультет корекційної педагогіки та психології Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова. Після закінчення педінституту, 2 роки працювала вчителем-логопедом.

У 1991 році закінчила режисерський факультет Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (майстерня А. Серебреннікова, В. Марченко). В інституті познайомилась із Олександром Копейкіним, разом з яким, не перериваючи навчання, зняла свою першу повнометражну стрічку «Круїз, або подорож розлучення».

Початок кінематографічної кар'єри

У 1999 році Байрак створила та очолила кіностудію «Studio Bayrak», де згодом було створено десятки російськомовних фільмів та серіалів.

У 2007 завдяки фільму "Аврора" Байрак отримала премії IV Національної премії кінобізнесу України в трьох номінаціях: «Найкращий вітчизняний прокатний фільм», «Найкращий сайт до фільму» та «Людина року в кінобізнесі». Фільм «Аврора» також було відправлено від України на премію «Оскар» у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою», але згодом не був номінований не потрапивши в "короткий список" претендентів. Згодом, у 2009 році, Байрак стала переможцем ще одної нагороди: лауреатом Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг».

У 2007 році спробувала себе у році ведучої на телебаченні та стала ведучою російськомовної авторської телепрограми «Сентиментальні балади серйозних чоловіків» на телеканалі Інтер. З 2009 по 2011 — ведуча російськомовної телепрограми «Давай одружимося» на телеканалі СТБ. У 2011 році була ведучою російськомовної телепрограми «Всі свої» каналу Інтер (замінила на цій посаді Дмитра Нагієва). У 2011 році як член журі також брала участь у танцювальному шоу телеканалу Інтер «Майданс» .

Невдала спроба політичної кар'єри

У 2006 році Байрак намагалася стати депутатом ВР України, балотуючись як №4 у списку проросійської партії "Партія Політики Путіна" (ППП) (згодом партію було перейменовано у 2009 році на "Русь єдіная"). Байрак не судилося тоді стати депутатом Верховної Ради України, оскільки партія ППП не подолала прохідний бар'єр.

Негативне сталення до Євромайдану та еміграція до РФ (2014)

Оксана Байрак негативно поставилася до протестів 2013—2014 років, які згодом отримали назву Євромайдан, а після анексії Криму Росією у 2014 році, емігрувала до Росії та стала там постійно працювати та жити.

З 20 березня 2017 року автор та ведуча авторської телепрограми «Откровенно с Оксаной Байрак» (укр. «Відверто з Оксаною Байрак») на російському телеканалі «ТВ Центр».

Режисер

• 2018 — «Ніщо не трапляється двічі»
• 2016 — «40+, або Геометрія почуттів»
• 2015 — «Щоб побачити веселку»
• 2015 — «Поділися своїм щастям»
• 2015 — «Обраниця»
• 2013 — «Запізніле каяття»
• 2011 — «Моє нове життя»
• 2011 — «Зимовий сон»
• 2009 — «Все можливо»
• 2009 — «Попелюшка з острова Джерба»
• 2009 — «Це я»
• 2008 — «Кардіограма кохання»
• 2008 — «Хочу дитину»
• 2007 — «Вілла розбрату, або Танець сонячного затемнення»
• 2007 — «Чоловіча інтуїція»
• 2006 — «Аврора»
• 2006 — «Інфант»
• 2005 — «Жіноча інтуїція 2»
• 2005 — «Летюча миша»
• 2004 — «За два кілометри від Нового року»
• 2004 — «Жіноча інтуїція»
• 2004 — «Тобі, справжньому»
• 2004 — «Вбий мене! Ну, будь ласка»
• 2003 — «Снігове кохання, або Сон у зимову ніч»
• 2002 — «Нероби»
• 1998 — «Побачення з химерою» (к/м)
• 1992 — «Сплачено заздалегідь»
• 1991 — «Круїз, або подорож розлучення»

Продюсер

• 2016 — «40+, або Геометрія почуттів»
• 2015 — «Щоб побачити веселку»
• 2015 — «Поділися своїм щастям»
• 2015 — «Обраниця»
• 2010 — «Зимовий сон»
• 2009 — «Попелюшка з острова Джерба»
• 2009 — «Це я»
• 2009 — «Все можливо»
• 2008 — «Хочу дитину»
• 2008 — «Кардіограма кохання»
• 2008 — «Велика різниця»
• 2007 — «Вілла розбрату, або Танець сонячного затемнення»
• 2007 — «Чоловіча інтуїція»
• 2006 — «Аврора»
• 2006 — «Ангел з Орлі»
• 2006 — «Диявол з Орлі»
• 2006 — «Про це краще не знати»
• 2005 — «Жіноча інтуїція-2»
• 2005 — «Цілують завжди не тих»
• 2004 — «Тобі, справжньому»
• 2004 — «Вбий мене! Ну, будь ласка»

Сценарист

• 2016 — «40+, або Геометрія почуттів»
• 2015 — «Щоб побачити веселку»
• 2015 — «Поділися своїм щастям»
• 2015 — «Обраниця»
• 2013 — «Запізніле каяття»
• 2011 — «Моє нове життя»
• 2009 — «Все можливо»
• 2009 — «Попелюшка з острову Джерба»
• 2009 — «Це я»
• 2008 — «Кардіограма кохання»
• 2008 — «Хочу дитину»
• 2007 — «Чоловіча інтуїція»
• 2006 — «Інфант»
• 2005 — «Жіноча інтуїція-2»
• 2004 — «Тобі, справжньому»
• 2002 — «Нероби»
• 1992 — «Сплачено заздалегідь»

Актор

• 2016 — «40+, або Геометрія почуттів» — Катя
• 2015 — «Поділися своїм щастям» — Татьяна
• 2015 — «Обраниця» — Маша
• 2013 — «Запізніле каяття» — диктор телеканалу Скіфф ТБ
• 2012 — «Моє нове життя» — гінеколог
• 2009 — «Територія краси» — Жанна Пастухова
• 2004 — «За два кілометри від Нового року» — режисер Клара
• 2004 — «Тобі, справжньому» — Суддя
• 1991 — «Круїз, або подорож розлучення» — француженка

Ставлення до Євромайдану

У 2013 році, у коментарі українським ЗМІ, Байрак повідомила що вона негативно ставиться до Євромайдану 2013—2014 років. Оскільки вона публічновиступила проти українського народу, її перебування в Україні стало неможливим.

Ставлення до Війни на Донбасі

У липні 2018 року, у коментарі під своєю публікацією в Instagram де Байрак поздоровляла Росію з перемогою в груповому турі ЧС з футболу, вона натякнула що Україна винна у війні на Донбасі та заявила що "українська армія знищує своїх людей на Донбасі".

• Оксана Байрак на сайті IMDb (англ.)