Quick Facts
GeminiBiography
Микола Вас́ильович Пот́як — (4 червня 1930(19300604) — 14 січня 2019 с.Криворівня Верховинського р-н Івано-Франківської обл., Україна) упродовж 1944 – 1945 рр. був кур’єром Криворівнянського самооборонного кущового відділу Воєнної округи-4 «Говерла» УПА-Захід. Псевдо «Ясен».
Життєпис
Народився Микола Васильович Потяк 4 червня 1930 року у селі Криворівні Косівського повіту Станиславівського Воєводства (нині Івано-Франківська область) у родині селянина. З дитинства виховувався в духовно-патріотичному оточенні. Запам’ятовував розповіді батька про Першу Світову війну, в якій той воював за Австро-Угорську імперію.
За знайдений у Миколи тризуб взяли його на розстріл. Уся опергрупа вела по ньому вогонь, та він утік. Друга світова війна була перешкодою у здобутті освіти. Хлопець і самоуком здобував знання. Закінчив початкову школу у селі Криворівні, неповно-середню (тоді семирічку) — у селі Верхній Ясенів.
Упродовж 1944–1945 рр. був кур’єром Криворівнянського самооборонного кущового відділу Воєнної округи-4 «Говерла» УПА-Захід. Псевдо «Ясен». Займався розвідкою, доставкою повстанської пошти, листівок, речей, відповідав за безпеку переміщення бойових груп, командирів. Згодом був змушений тікати та переховуватися. Хлопця знала сільська самооборона як кмітливого, надійного і відважного, коли на стійках в селі вартував спокій повстанців. Стрибки намагалися залучити його до себе, він уникав. Як підозрілого в ворожому ставленні до влади, його двічі ловили до висилки, а він втікав, двічі стріляли і не вбили.
У 1950 – 1953 рр. пройшов строкову службу в лавах Радянської армії (Далекосхідний військовий округ). Єфрейтор, зенітник. Згодом повернувся до рідного села. Закінчив середню вечірню школу — у Верховині (тодішньому Жаб’ї). У комсомол, а згодом і в компартію не вступав.
Після закінчення Івано-Франківського медичного інституту (1961) працював педіатром у медичних установах Косівського, Коломийського, Городенківського та Верховинського районів Івано-Франківської обл. Найбільше, і до виходу на пенсію, працював на Верховинщині, переважно педіатром. По селах організовано запобігав епідеміям, які сотнями забирали життя дітей різного віку, у тому числі і його трьох братчиків і сестрички. Відзначався нагородами Обласного відділу охорони здоров’я та Обласної профспілки медпрацівників.
У мирний час Микола переозброївся на ідеологічну боротьбу. Читав, вивчав заборонену літературу, нелегально вів пропаганду на розвал Союзу-імперії. Від Товариства української мови ім. Тараса Шевченка, Народного Руху, християнських партій дійшов до Громадської організації «Всеукраїнська правозахисна організація „Меморіал“ імені Василя Стуса».
Микола Потяк був активним учасником проекту «Творча криївка».
Нагороди
- 18 серпня 2011 року — Почесна відзнака "100-річчя від дня народження Головного Провідника ОУН Степана Бандери”.
Примітки
- ↑ Потяк М. Борітеся - поборете... - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2011. - 296 с. + 92 іл.ББК (4Укр) 6-5
- ↑ 12. Генеральний каталог. – Потяк М.В. // Фонди НМІУДСВ
- ↑ Військово-історичний меридіан. Електронний науковий фаховий журнал. – Вип. 4 (14) / Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Ін-т історії України НАН України. – К., 2016. – 156 с. – С. 117.
- ↑ "Творча криївка" готується до 12-го заїзду військових на відпочинок. Офіційний вебсайт агенції новин firtka.if.ua. — 15.04.2015
- ↑ Верховина — інформаційний портал.
Література
- Андрусяк М. Брати Грома. — Коломия, 2004.
- Андрусяк М. Брати вогню. — Коломия, 2005.
- Гуменюк В. Яворівський фотоархів. Книга-альбом. — Львів: Слолом, 2005.
- Круцик Р. Анатомія злочинів. Івано-Франківський обласний Меморіал Дем'янів Лаз.
- Круцик Р. Геноцид Галичини. - Видавничий дім «Простір», 2009. — 362 с.
- Потяк В. Роки і долі. Біографічні новели. — «Писаний Камінь». — Кути,2006. — 392 с.
- Томащук М. Запалала вогнем. — Коломия, 2000.
Посилання
- Гамарник Н. Науково-гуманітарний музейний проект «Родинна пам’ять про війну». Підсумки 2016 року. УДК 94(477)“1941/1945”:069.5[1]