Quick Facts
Biography
Мико́ла Свято́ша (* бл. 1080 — † 14 жовтня 1143) — в миру князь Святослав (Святоша) Давидович Чернігівський (Святоша було скороченим ім'ям від Святослава — так називали його рідні); печерський чудотворець, преподобний.
Народився близько 1080 року. Син чернігівського князя Давида Святославича, онук чернігівського і київського князя Святослава II, засновника чернігівської князівської династії. У 80-90-х роках XI століття був луцьким князем. Володів землями у Чернігівському князівстві. Мав дружину Анну, доньку київського князя Святополка Ізяславича, та дітей (його донька згодом була одружена з Новгородським князем Всеволодом Мстиславичем), онуком Володимира Мономаха.
Вигнаний у 1097 році Давидом Ігоревичем з Луцька, втік до батька у Чернігів.
17 лютого 1106 року князь Святослав-Панкратій, залишивши родину, прийняв постриг та з іменем Микола (на честь святого покровителя Миколая Мірлікійського) провів 36 років у Києво-Печерському монастирі, ведучи суворий аскетичний спосіб життя.
Йому належали села Пакуль та Навози (сучасне Дніпровське) на Чернігово-Сіверщині, а також урочище Лісковиця в Чернігові.
Він переніс монастирську лікарню на інший бік обителі й розширив настільки, що утворився цілий «лікарняний монастир». На його кошти було збудовано Троїцьку надбрамну церкву Києво-Печерського монастиря, лікарню та лікарняну церкву св. Миколи. Біля своєї келії Микола Святоша розвів чудовий сад. Мав власну бібліотеку в Києво-Печерському монастиреві. Мирив своїх розсварених братів.
Мав дар ясновидіння (передбачив власну смерть), лікував людей молитвами (зокрема, власного лікаря Петра, котрий пішов за ним у Києво-Печерський монастир). Його волосяниця вилікувала його брата Ізяслава Давидовича, чернігівського і київського князя.
Після смерті князя-ченця було канонізовано. Святі мощі зберігаються у Ближніх (Антонієвих) печерах Києво-Печерської Лаври.
Найвірогіднішою є версія походження назви місцевості Святошин від імені Миколи Святоши, котрий, за літописом, володів землями Борщагівки, що межувала зі Святошиним.
Днями його пам'яті є 14 жовтня (день смерті) та 28 вересня (Собор преподобних отців Києво-Печерських, які спочивають у Ближніх печерах).
Родовід
| Ярослав Мудрий | |||||||||||||
| Святослав II Ярославич | |||||||||||||
| Інгігерда | |||||||||||||
| Давид Святославич | |||||||||||||
| Кілікія | |||||||||||||
| Микола Святоша | |||||||||||||
| Феодосія | |||||||||||||
Див. також
- Пам'ятник Миколі Святоші (Київ)
Посилання
- Котляр М.Ф. Святослав Давидович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 487. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Патерик Києво-Печерський
- «Київ. Енциклопедичний довідник» УРЕ, Київ-1981
- «Киев. Энциклопедический справочник» УСЭ, Киев-1985
- Православный календарь на 2004 год
- ХРОНОС — всемирная история в интернете
- Киевская Русь — Для тех, кто хочет верить разумно
- Успенська Києво-Печерська Лавра
- Подробности (газета)
- Электронный журнал "Язык и текст"
- Церква Миколи Святоші у с. Дніпровському
- Відкриття пам'ятника Миколі Святоші у с. Дніпровському
Джерела
- Абрамович Д. І. Києво-Печерський Патерик / (Авт. післямови В. І. Крекотень). - К., 1991.
- Зотов Р. О черниговских князьях по Любецкому Синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. - СПб., 1882. - С. 24, 38, 261.
- Коваленко В. П. Микола Святоша – перший князь-інок на Русі // Слов’яни і Русь: археологія та історія. Збірник праць на пошану дійсного члена НАН України П. П. Толочка з нагоди його 75-річчя. - К., 2013. - С. 105–113.
- Чугаєва І. K. Чернігівський князь Микола Святоша // Семінаріум. Церква-ментальність-культура: питання історії та історіографії. - Чернігів, 2010. - Вип. 2. - С. 42–54.
| Попередник — |  | Князь луцький 1099 | | Наступник Давид Ігорович |