Nataliya Gumenyuk

Ната́ля Гуменю́к — українська журналістка-міжнародниця, викладач. Співзасновниця і голова ГО «Громадське телебачення».

Народилася в Біробіджані у 1983 році.

Закінчила Інститут журналістики КНУ ім. Шевченка (2000–2004). Коли працювала на Інтері, вказала роки навчання у КНУ (бакалавр) 2001–2005. Пізніше магістратуру з міжнародної журналістики в університеті міста Оребро, Швеція (2005–2006). Викладала курс «Міжнародні медіасистеми» Могилянської школи журналістики у Києві.

У 2002–2004 роках — головний редактор незалежної студентської газети «Наша справа». У 2002–2003 роках — журналіст-міжнародник на Новому каналі. У 2003 році — журналіст-міжнародник 5 каналу. У 2004 році — працювала в Інформаційній агенції «ProfiTV». У 2003–2004 роках — журналіст-міжнародник для програми Факти, ICTV. У 2005–2007 роках — керівник міжнародного відділу, спеціальний кореспондент телеканалу К1, автор-ведуча програми «Один репортаж».

З 2007 до кінця 2009 року очолювала міжнародний відділ телеканалу «Інтер», спеціальний-кореспондент. В цей період, 2009 року, «Інтер» вперше серед українських телеканалів було номіновано на премію Еммі в номінації «Новини» за висвітлення війни у Південній Осетії (репортер — Руслан Ярмолюк). 2009 року Гуменюк також стажувалася на телеканалі BBC World у програмі Hardtalk та у виданнях The Guardian та The Independent.

Наприкінці 2009 року її було звільнено з телеканалу «Інтер» без пояснення причин. Це викликало хвилю обурення її колег, які зібрали понад 70 підписів проти її звільнення. По тому деякі журналісти звільнились за власним бажанням (зокрема Роман Вінтонів). Після звільнення не стала влаштовуватись у інші ЗМІ, стала фрілансером.

У 2010–2011 роках була шеф-редактором проекту «Наші» («Інтер», студія «07 Продакшн») — 15 телефільмів про українців, які з різних причин покинули Україну і стали успішними в країнах далекого зарубіжжя (Норвегії, Бразилії, ПАР, Індії, Китаї та ін.). Наталя Гуменюк брала участь у пошуці спонсорів проекту.

Після того власним коштом поїхала висвітлювати події Арабської весни. Почала працювати міжнародником-фрілансером переважно для українських видань, таких як «Український тиждень», «Українська правда», «Esquire Україна», студія «1+1», радіо «Голос столиці», а також для деяких закордонних: OpenDemocracy Russia (Велика Британія), RTL-Netherlands, M6 (Франція).

У 2013 році стала одним із ініціаторів створення «Громадського телебачення».

У травні 2015 р. її обрали головою ГО «Громадське телебачення».

12 серпня 2017 р. в Мінську Наталя одружилася з Петром Рузавіном, журналістом російського телеканалу «Дождь».

Член Ради з питань свободи слова та захисту журналістів з 6 листопада 2019 року.

• 2009 — лауреат відзнаки Фонду розвитку журналістики імені Анатолія Москаленка за здобутки в журналістиці.
• 2013 — Срібна медаль у конкурсі художнього репортажу «Самовидець» (за репортаж «Як звучить пустеля там, де починається вода» – збірку емоційних нотаток з Йорданії, Єгипту, Ірану, Тунісу).

• Veni, Vidi, Scripsi: Світ у масштабі українського репортажу (збірник репортажів різних авторів) — Київ: Темпора, 2013.
• Майдан Тахрір. У пошуках втраченої революції. — Київ: Політична критика. — 2015.
• Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму. — Львів: Видавництво Старого Лева 2020.

• Персональний блог Наталі Гуменюк
• Сторінка автора на сайті Tyzhden.ua
• Наталя Гуменюк: Я не претендувала написати енциклопедію арабського світу