Myron Wendzyłowycz

Народився в селі Солинка (нині село Ліського повіту Підкарпатського воєводства). Навчався у Хирівській гімназії (1931—1938), Краківській академії мистецтв, закінчив інженерно-будівельний факультет Львівської політехніки (1946—1949).

Працював в Ужгороді в «Облсільпроекті». Від 1953 року проживав у Львові. Працює у львівській філії «Діпроміст» (інженер проекту, згодом головний архітектор). Від 1964 року паралельно викладав історію інтер'єру у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва. Від 1971 року — доцент, пізніше — завідувач, а від 1984 — професор кафедри проектування інтер'єрів там само.

У 1964—1971 роках був головою львівської організації Спілки архітекторів України.

Лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка з архітектури 1972 року (у складі авторського колективу). Проживав у Львові на вулиці Квітневій, 14. Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 60.

Споруди:

• Центральний колгоспний ринок на вулиці Базарній, 11.
• Гуртожиток торгово-економічного інституту на нинішній вулиці Тершаковців, 2а.
• Будинок Облспоживспілки в Ужгороді (1952—1954).
• Будинок на вулиці Ужгородській, 17 у Береговому і (1954—1955).
• Адміністративний корпус Лакофарбового заводу у Львові (1954—1955).
• Широкоекранний кінотеатр «Космос» у місті Івано-Франківськ (1957).
• Співавтор (разом із Генріхом Швецьким-Вінецьким) проекту планування малоповерхових житлових кварталів на Левандівці (Львів). Автор ряду одно- і двоповерхових житлових будинків цього району (1958).
• Житлові квартали в районі Сигнівки (Львів, 1958, співавтор Генріх Швецький-Вінецький).
• Житловий будинок на вулиці Керченській, 8 у Львові (1954—1958).
• Проект планування і забудови міста Долина Івано-Франківської області (1959).
• Будинок молоді у смт Брюховичі (1961—1962).
• Планування житлового району між вулицею Варшавською і нинішім пр. Чорновола у Львові (1964, спільно із архітектором С. Домазаром).
• Будинок для обчислювального центру, інституту «Укрземпроект» та кафе «Ватра» на пр. Чорновола у Львові (1962—1967).
• Житловий будинок № 38 на нинішній вул. Вітовського.
• Будинок фізичного факультету Львівського університету (1963—1968).
• Санаторій «Дніпро» в місті Трускавець (проект 1969 року).
• Лабораторний корпус Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (1972, оригінальний фасад утрачено після реконструкції).
• Спортивний корпус товариства «Динамо» на вулиці Вітовського 53 у Львові (1969—1972).
• Інтер'єри ресторану «Трускавець» у Трускавці (1978).
• Храм Різдва Пресвятої Богородиці у місті Новий Розділ (1991—2006).
• Храм Святих Володимира і Ольги в селі Деревач під Львовом (1990—1993).
• Храм Святих апостолів Петра і Павла (Липники) (1990—1995).
• Храм Святих Володимира і Ольги по вул. Симоненка у Львові (1991—1996).
• Храм Святих апостолів Петра і Павла в селі Зимна Вода (1991—2005).

Пам'ятники:

• Монумент бойової слави Радянських збройних сил у Львові (1971). Співавтори Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, Олександр Пирожков архітектор Аполлон Огранович. Відзначений 1972 року Державною премією УРСР імені Тараса Шевченка, а 1974-го — Золотою медаллю ім. М. Грекова Академії мистецтв СРСР.
• Пам'ятник В. Стефаникові у Львові (1970—1971, скульптор Володимир Сколоздра).
• Пам'ятник В. Стефаникові в Русові Снятинського району (1971, скульптор Володимир Сколоздра).
• Пам'ятник С. Тудору на площі Маланюка у Львові (1980); (за іншими даними 1981).
• Пам'ятник О. Гаврилюку у сквері на вул. Лисенка у Львові (1982).
• Пам'ятник на могилі В. З. Бісяріна на Личаківському кладовищі (1970, скульптор Валентин Подольський).
• Пам'ятники землякам, загиблим у селах Жирова (1977, скульптор І. Балух), Дев'ятники (1979, скульптор І. Балух), Хлівчани (1979, скульптор Еммануїл Мисько).
• Пам'ятники радянським солдатам у Добромилі (1980, скульптор Іван Кушнір) і Старому Самборі (1980, скульптор Іван Кушнір).
• Пам'ятний знак загиблим односельчанам у Вільшанику Львівської області (скульптор Анатолій Галян).
• Пам'ятний знак у селі Зав'язанці Львівської області (скульптор Євген Дзиндра).

Нереалізовані проекти:

• Музей-заповідник козацької слави на острові Хортиця (проект 1965 року).
• Пам'ятник Шевченкові у Львові. Співавтор — скульптор Л. Василюк (1989).

• 

  Укрземпроект (1967)

• 

  Гуртожиток на вул. Тершаковців

• 

  Вул. Вітовського, 53

• 

  Вул. Вітовського, 38

• 

  Церква св. Володимира і Ольги у Львові

• Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
• Кілессо С. К. Вендзилович Мирон Дем'янович // Енциклопедія сучасної України. — К : Поліграфкнига, 2005. — Т. 4. — С. 237. — ISBN 966-02-3354-X.
• Вендзилович Мирон Дем'янович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 109. — ISBN 5-88500-042-5.
• Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — ISBN 5-7705-0178-2.
• Харчук Х. Вендзилович Мирон // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 344, 345. — ISBN 978-966-7007-68-8.