Myron Fedusevych

Мирон Федусевич (нар. 24 березня 1891, Стрий, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — пом. 2 грудня 1962, Сідней, Австралія) — український літературознавець, музикознавець, славіст, україніст. Співзасновник Пласту, автор його емблеми й прапора.

Походить з родини священика Юліана та Павлини Федусевичів, професора державної гімназії й громадського діяча; народився 24 березня 1891 року у місті Стрий в Галичині, наймолодшим сином в родині був Мирон. Навчався в Народній школі Стрия у 1897–1901 роках, середню освіту набував у польській гімназії того ж містя (перших шість кляс), закінчував її в Академічній гімназії Львова, де здавав іспит зрілости 1909 року. Рівночасно вчився й музики (теорії та історії музики і гри на фортепіяні) в приватній музичній школі у Стрию та Вишій музичній школі ім. Лисенка у Львові.

Після гімназії вчився у Львівському університеті, студіював клясичну філологію з археологією, філософію та славістику. У ЦДІАЛ зберігається його кільканадцять листів до Кирила Студинського стосовно мовних питань.

1913 року Федусевич організував при товаристві «Січові Стрільці» на Городоцькій дільниці у Львові дитячий відділ «малих стільчиків». 60 «стрільчиків» брали участь у Шевченківському Здвизі 26 червня 1914 року з своїм прапором — за проектом Федусевича. Є автором першого Пластового прапора, створив його 1914 року.

Згодом поглиблював студії славістики й археології в Карловому університеті в Празі та Віденському університеті, зокрема славістику й педагогію. Ідею розвивати руханкові організації Федусевичу надав його учитель, професор Іван Боберський. Разом з професоркою Дарією Навроцькою були від початків опікунами пластових полків в учительській семінарії, Федусевич був опікуном IV полку ім. гетьмана Богдана Хмельницького. Професор української мови й літератури в Академічній гімназії (Головній).

Придумав і сам графічно оформив для Пласту відзнаку — лілею, переплетену тризубом.

Після виконання всіх вимаганих формальностей 1915 року почав учительську практику в Академічній (Головній) гімназії, і працював там аж до 1944-го, коли перейшов на емеритуру і переїхав до Відня. Після війни переїхав до Баварії, якийсь час жив в переселенському таборі в Карлсфельді біля Мюнхену, потім у Таборі «Орлик» у Берхтесґадені, в переходових таборах Фельдафінг і Функказерне.

Пежанський Михайло, один із перших пластунів-юнаків, так писав про Мирона Федусевича: «Він зорганізував у 1913 р. у Львові при Т-ві „Сокіл III“ на Городецькій дільниці дитячий відділ „малих стрільчиків“ (8-10 р.), яких повбирали в пластові однострої та вчили військового впоряду. Діти любили таку забаву в військо, яке вправляло дерев'яними крісами. То був прототип пластового новацтва. Шістдесят таких стрільчиків виступали в Шевченківському поході у Львові в 1914 р. із своїм прапором, за проектом М. Федусевича. Той прапор став зразком для пізніших пластових прапорів, а в 1917 р. перейшов разом з „його“ пластунами до Академічної гімназії і став знаменем І пластового полку ім. П. К. Сагайдачного. Проф. Федусевича перенесла шкільна влада в 1920 р. до держ. української вчительської семінарії і він був там співопікуном пластової молоді та пластовим провідником у 1920–1923 рр. Він висказав свою думку, що середовище проф. І. Боберського в Соколі у Львові було спонукою до поширення українського скавтінґу.»

1924 року побрався з Іриною Вариводою, виховали двоє дітей.

У липні 1952 року емігрував до Австралії й поселився у Сіднеї. Дописував до українського часопису «Вільна думка» в Австралії, був членом НТШ. Помер у Сіднеї 2 грудня 1962 р. на 71-му році життя.

• Сто кроків «Пласту»
• Хто придумав назву «Пласт»?
• Мирон Федусевич
• Пласт. Мирон Федусевич
• Проф. Дарії Навроцькій-Юноні з приводу почесного відзначенням Золотим Юрієм
• Листи Доньці З епістолярію о. Володимира Федусевича
• Віртуальний музей
• До ювілею Пласту