Mykhailo Hutsuliak

Михайло Гуцуляк (15 липня 1894, с. Новоселиця, тепер Снятинський район, Івано-Франківська область, Україна — 28 вересня 1976, м. Ванкувер, Канада) — український історик та географ, доктор географічних наук, громадський діяч, член ВУАН та Українського історичного товариства, голова осередку Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка у Ванкувері.

Михайло Гуцуляк народився 15 липня 1894 року в Галичині у селянській родині.

Початкову освіту здобув у народних школах Новоселиці та Снятина; середню — в гімназіях у Коломиї та Вижниці, закінчивши останню 1916 року.

Вищу освіту здобував на юридичному факультеті у Львівського університету (1916—1918). У цих роках і був членом комітету виконавців Листопадового чину.

За Українсько-польської війни 1918–1919 —хорунжий УГА, а з 26 липня 1919 року — чотар. Потрапив до польського табору інтернованих військ у Тухолі. З початком 1921 року повернувся у Новоселицю.

У 1923–1926 роках продовжував вищу освіту на філософському факультеті Віденського університету, яку й завершив докторатом географічних наук.

З жовтня 1926 викладав історію та географію в Рівненській українській гімназії, яку згодом очолив. На цій посаді перебував до 1939 року. Опісля став керівником торговельних шкіл у Калуші (1941) та Самборі (1944); того ж 1944 року за його ініціативи у Відні відкрито українські гімназії та дві народні школи.

З 1945 по 1948 зі сім'єю перебував у таборах для переміщених осіб у Карлсфельді (під Мюнхеном) та в Берхтесгадені. Улітку 1948 року емігрував разом з родиною до канадського Ванкувера.

У Ванкувері М. Гуцуляк заснував Асоціацію українських вчителів, а 1954 року — «Комітет поширення української книжки». Його стараннями створено відділ (пізніше — осередок) Наукового товариства імені Шевченка, який він і очолював.

Помер 28 вересня 1976 року у Ванкувері.

Михайло Гуцуляк є автором низки історико-географічних праць з історії та географії Західної України, Канади та Аляски. Написав книгу спогадів, видану у Києві 1993 року його сином Ерастом Гуцуляком.

Основні праці:

• Гуцуляк М. Українець — співтворець кордонів Канади й Аляски [П.Полетика]. — Ванкувер; Торонто, 1967.
• When Russia was in America: The Alaska Boundary Treaty Negotiations, 1824—1825 and the Role of Pierre de Poletica. — 1971.
• Гуцуляк М. Перший листопад 1918 на західних землях України за спогадами і життєписами членів комітету… — Ванкувер, 1973.
• Гуцуляк М. Перший листопад 1918 на західних землях України за спогадами і життєписами членів комітету… — Київ, 1993.
• Гуцуляк М. Про близьке — здалека: Рівенська Укр. Гімназія 1923—1939. — Ванкувер, 1976.
• Гуцуляк М. Чи сказав правду вітер?..: Спомини, писані в Канаді понадвечір життя. — К., 1996.

Завдяки його старанням у м. Вікторія (Британська Колумбія) встановлено пам'ятник досліднику Канади, українцю Петру Полетиці.

Займався колекціонуванням і власну колекцію творів гуцульського мистецтва заповів Канадському державному музею в Оттаві.

• Син — Ераст Гуцуляк (1930—2013), український громадський діяч Канади, меценат, Почесний консул України в Канаді.
• Син — Ігор Любомир Гуцуляк, Почесний консул України у Ванкувері.

• Про автора книжки «1-й листопад» // Християн. голос. — 1976. — 31 жовт.
• Домашевський М. Історія Гуцульщини. — Т.2. — Чикаго, 1985
• Гуцуляк Е. «… Стараюся в різні способи допомагати своїй Україні» / Вела розмову В.Пащенко // Україна. — 1994. — № 10.
• Життєпис // Гуцуляк М. Перший листопад 1918… — К., 1993
• Слабошпицький М. Листопадовий чин М.Гуцуляка // Україна. — 1994. — № 10
• Логвиненко О. Вітер з України став долею емігранта М.Гуцуляка // Літ. Україна. — 1997. — 23 жовт.
• Погребенник Ф. Надвечірні спогади М.Гуцуляка // Визв. шлях. — 1997. — № 12
• Поліщук Я. Рівне. Мандрівка крізь віки: Нариси історії міста. — Рівне, 1998.

• Герасимова Г. Гуцуляк Михайло // Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник. — К.: Інститут історії України НАН України, 2004. — Випуск 2, частина 2. — С. 129—130.

• Програма "Так було" виробництва Рівненської ОДТРК про життя та діяльність Михайла Гуцуляка на YouTube