Mykhailo Burka
Quick Facts
Biography
Бу́рка Миха́йло Йо́сипович (6 вересня 1914(19140906), ст. Сентянівка, Катеринославська губернія, Російська імперія — 26 лютого 1988, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський державний діяч, голова виконавчого комітету Київського міської ради депутатів трудящих у 1963–1968 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 5–8-го скликань. Кандидат в члени ЦК КПУ в 1960–1971 роках.
Біографія
Народився в ст. Сентянівці (тепер селище Слов'яносербського району Луганської області, Україна) у родині робітника. У 1928 році закінчив семирічну школу. У 1931 році закінчив будівельний технікум у Луганську.
З 1931 року працював техніком-будівельником, старшим техніком, начальником планово-технічного відділу, виконавцем робіт тресту «Донбасжитлобуд» у Краматорську.
У 1936–1941 роках — студент Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту, отримав диплом з відзнакою.
З липня 1941 року служив у Червоній армії. Командував саперною ротою, гвардійським технічним батальйоном. Брав участь у бойових діях під час німецько-радянської війни, воював на Калінінському, Південно-Західному, Донському та 1-му Українському фронтах. Закінчив війну у званні майора, на посаді командира окремого інженерно-саперного батальйону в складі 5-ї гвардійської армії.
Член ВКП(б) з 1943 року.
Демобілізувався із армії у 1947 році. У 1947–1953 роках працював головним інженером, начальником управління капітального будівництва Запорізького заводу «Комунар», начальником будівельних управлінь № 114 і № 115, керуючим будівельним трестом № 99 Міністерства будівництва підприємств машинобудування СРСР в місті Запоріжжі. У 1953–1957 роках працював керуючим тресту «Запоріжбуд» у Запоріжжі.
У 1957–1958 роках — 1-й секретар Запорізького міського комітету КПУ.
У 1958–1963 роках — завідувач відділу будівництва і міського господарства ЦК КПУ.
Від 2 грудня 1963 до 15 серпня 1968 року — голова виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих.
6 серпня 1968 — 12 травня 1975 року — голова Державного Комітету Ради Міністрів Української РСР у справах будівництва (Держбуду УРСР). Після виходу на пенсію працював головним редактором київського журналу «Строительные материалы и конструкции».
Помер 26 лютого 1988 року в Києві (нині Україна).
Нагороди
Під час війни нагороджений орденами Червоного Прапора, Олександра Невського (12.04.1945), Червоної Зірки (16.02.1943), Вітчизняної Війни I ст. (07.07.1944) та II ст. (08.10.1943); медалями «За відвагу» (12.03.1943), «За оборону Сталінграда», «За перемогу над Німеччиною», «За визволення Праги» та польською «За Одер, Нису і Балтику».
Під час повоєнної праці нагороджений двома орденами Леніна, орденами Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної Війни IІ ст. (06.04.1985) та багатьма медалями.
Джерела
- Бурка Михаил Иосифович // Сайт «Подвиг народа». (рос.)
- Київ. Історична енциклопедія. 1917–2000 рр.
- Карамаш Сергій. Керівники Києва. // «Поділ і ми» : журнал. — 2001. — № 4–5 (41–42). — С. 18–31..
- Косовська Лана. Вершити долю столиці киянам не дано чи не дають? // Дзеркало тижня. Україна. — 2003. — № 29. — 1 серпня. Архівовано з першоджерела 30 квітня 2015.
- Салій І. М. Обличчя столиці в долях її керівників / Іван Салій; [ред. В. Ковалинський]. — К.: Довіра, 2008. — С. 120—С. 126. — ISBN 978-966-507-226-3.