Mychajlo Hajdaj
Quick Facts
Biography
Миха́йло Петро́вич Гайда́й (нар. 21 листопада 1878, хутір Даньківка, Чернігівська губернія, Російська імперія — 9 вересня 1965, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський хоровий диригент, музичний фольклорист, педагог, композитор-аматор, музично-громадський діяч.
Батько співачки Зої Гайдай.
Біографія
Народився 21 листопада 1878 на хуторі Даньківка, тепер село Чернігівської обл.
Закінчив регентські курси при Херсонському музучилищі (1912). Диригент хору Волинської «Просвіти» (1910) в Житомирі, першої Української хорової капели (1919), Волинської хорової капели (1919–1923), капели «Думка» (1924–1927), Укр. хор. капели ім. М.Леонтовича у Вінниці (1932–1933), Укр. капели в Москві (1928–1930), хору Володимирського собору та студентського хору Київського університету (1935–1939).
З 1920 — наук. співробітник Кабінету муз. етнографії АН УРСР в Києві, 1930-32 — Маріупольського краєзнавчого музею, 1939-42 — Ін-ту фольклору АН УРСР, 1941-49 — зав. відділу муз. фольклору ІМФЕ АН УРСР. Певний час працював у консерваторії. Зазнав репресій.
3 1914 записав понад 5 тис. нар. пісень, досліджував нар. музику Балкарії, греків Маріупольщини, укр. робітничих пісень, видав кн. «Зразки народної поліфонії» І-ІП (X., 1928, 1930) та ін.
Автор духовних композицій, пісень і хорів на сл. Т.Шевченка і суч. укр. поетів, обр. нар. (укр., євр.) пісень, музики до драми «Весняна казка» О.Олеся (1922–1924).
Джерела
- Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — ISBN 966-8259-08-4.
- http://etno.kyiv.uar.net/vyd/nartv/2003/N4/Art1.html
- О.Юзефчик. Фольклористична діяльність М. П. Гайдая у 20-30-х рр. XX ст.
- Любимов Н. М. Неувядаемый цвет: Книга воспоминаний Том 3 (розділ про М. П. Гайдая, котрого автор, московський перекладач художньої літератури, називає одним із чотирьох геніїв, яких він зустрів у житті — іншими є Б.Пастернак, В.Качалов і Л.Леонідов)
Посилання
- Гайдай Михайло Петрович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 431.