Moisei Lorin-Epshtein

Лорін-Епштейн Мойсей Юлійович (1888, Прибалтика — 5 січня 1945) — науковець, професор, доктор медичних наук.

Народився Мойсей Юлійович Лорін-Епштейн у 1888 р. у Прибалтиці, в міщанській родині.

1907—1908 рр. навчався у м. Нансі (Франція), згодом переїхав до Парижа. З 1910 р., не полишаючи навчання, працював у міській лікарні. Закінчив Паризький медичний факультет (Сорбонна). У 1915 р. захистив дисертацію «Etude sur la lithiase oxalique de l'intestin». У 1916 р. повернувся в Росію, де спочатку служив рядовим у піхотному полку. Пізніше отримав диплом «лєкаря с отличием» (пересклавши іспит з медицини при Дерптському університеті) і був призначений молодшим лікарем 493-го Клинського піхотного полку 124-ї піхотної дивізії, де згодом отримав посаду старшого лікаря.

У 1918 р., після розформуваня військового лазарету, М. Ю. Лорін-Епштейн переїхав до м. Казань, де влаштувався працювати позаштатним лікарем в Госпітальній хірургічній клініці та одночасно у міському військкоматі. Влітку цього ж року був мобілізований до Червоної армії. На місці служби сформував мобільний польовий госпіталь 26-ї стрілецької дивізії. У 1921 р. повернувся до роботи в Госпітальній хірургічній клініці в Казані, був призначений штатним ординатором хірургічного відділення. Працював під керівництвом професора О. В. Вишневського.

У 1922 р. Мойсей Юлійович переїхав до Києва. Працював ординатором госпітальної хірургічної клініки Київського медичного інституту.

У 1923—1930 рр. — асистент кафедри пропедевтичної хірургії.

У 1932 р. — приват-доцент факультетської хірургічної клініки.

Наприкінці 1933 р. — асистент та доцент повторно організованої пропедевтичної хірургічної клініки.

Серпень 1936 р. — січень 1940 р. — виконував обов'язки завідувача клініки.

У 1938 р. захистив докторську дисертацію «Особенности анатомии, физиологии и патологии мочевого пузыря, задней уретры и простаты в свете эволюционного учения». 17 січня 1939 р. йому було присвоєно звання доктора медичних наук.

У 1940 р. був призначений директором пропедевтичної хірургічної клініки Вінницького медичного інституту. 22 березня 1941 р. отримав документ про вчене звання професора.

У липні 1941 р. евакуйований в м. Куйбишев. Працював у залізничній поліклініці та лікарні.

У березні 1942 р. мобілізований до армії у званні військового лікаря 1-го рангу, а наприкінці 1942 р. знову повернувя в Куйбишев.

У квітні 1944 р. повернувся до Києва, деякий час працював хірургом-консультантом у системі Південно-Західної залізниці України. Цього ж року М. Ю. Лорін-Епштейн повернувся у Вінницю на посаду завідувача кафедри хірургії медінституту. Брав активну участь у відродженні медичного інституту, вів курс лекцій з пропедевтичної хірургії.

Мойсей Юлійович провів низку фундаментальних досліджень у галузі антропології, еволюції, хірургії, опублікував близько 50 наукових праць російською, українською, французькою та німецькою мовами.

Мойсей Юлійович Лорін-Епштейн трагічно загинув 5 січня 1945 р.

1. Архів ВНМУ ім. М. І. Пирогова, спр. № 10, арк. 98–106.
2. Лорін-Епштейн Мойсей Юлійович (1888—1945): зб. біогр., бібліогр. та наук. матеріалів / уклад.: Г. С. Белканія, Л. І. Шпукал, Н. М. Кравчук. — Вінниця, 2017. — 332 с. : іл.
3. Лисий А. К. Доктор медицини із Сорбонни / А. К. Лисий, Г. С. Белканія // Наук. записки Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Серія: Історія. — Вінниця, 2006. — Вип. 11. — С. 353—355.
4. Пам'яті професора М. Ю. Лоріна-Епштейна / Дейнека, Сєрков, Шкляр [та ін.] // Вінниц. газета. — 1945. — 9 січ. (№ 6).