Michaił Grulenko

Михайло Васильович Груленко (нар. 1904(1904), місто Конотоп Чернігівської губернії, тепер Сумської області — 1941, біля села Левківки, тепер Новоархангельського району Кіровоградської області) — український радянський партійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Член ЦК КП(б)У в 1940 — 1941 р. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання з 1940 року.

Народився у родині робітника-столяра паровозоремонтного заводу. Закінчив чотирикласне початкове залізничне училище на станції Конотоп Південно-Західної залізниці. У квітні 1919 — вересні 1920 р. — розсильний матеріального складу головних майстерень Конотопського паровозного депо. У 1920 році вступив до комсомолу.

У вересні 1920 — червні 1921 р. — слухач курсів телеграфістів у місті Конотопі. У червні 1921 — вересні 1922 р. — охоронець залізниці у Конотопі. У вересні 1922 — квітні 1924 р. — чорнороб, у квітні 1924 — березні 1925 р. — помічник слюсаря Конотопського паровозного депо. Обирався секретарем комсомольського осередку депо, секретарем Конотопського районного комітету комсомолу.

У березні 1925 — листопаді 1926 р. — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Шосткинського районного комітету комсомолу (КСМУ) Глухівського округу. У листопаді 1926 — лютому 1927 р. — секретар Середино-Будського районного комітету комсомолу (КСМУ) Глухівського округу. У лютому — вересні 1927 р. — секретар Путивльського районного комітету комсомолу (КСМУ) Глухівського округу.

Член ВКП(б) з березня 1927 року.

У вересні 1927 — вересні 1928 р. — курсант радянської партійної школи у місті Чернігові, у вересні 1928 — липні 1929 р. — курсант радянської партійної школи ІІ-го ступеня у місті Полтаві.

У липні 1929 — листопаді 1930 р. — інструктор Чернігівського окружного комітету КП(б)У. У листопаді 1930 — червні 1931 р. — голова ЦК Спілки робітників мистецтв у місті Чернігові. У червні 1931 — березні 1932 р. — завідувач Чернігівського районного відділу народної освіти.

У березні 1932 — жовтні 1933 р. — завідувач відділу культурно-просвітницької роботи Богуславського районного комітету КП(б)У Київської області.

У жовтні 1933 — червні 1936 р. — заступник начальника політичного відділу з партійної роботи Федорівського радгоспу Великобурлуцького району Харківської області. У 1938 році працював відповідальним інструктором ЦК КП(б)У.

У квітні 1938 — листопаді 1939 р. — 2-й секретар Організаційного бюро ЦК КП(б)У по Кам'янець-Подільській області, 2-й секретар Кам'янець-Подільського обласного комітету КП(б) України. 26 червня 1938 року був обраний депутатом до Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Красилівській виборчій окрузі № 3 Кам'янець-Подільської області.

Після приєднання Західної України до УРСР, з жовтня до листопада 1939 року працював головою Тимчасового управління Станіславського воєводства. Постановою Політичного бюро ЦК КП(б)України (№ 860-оп) 27 листопада 1939 Груленко був призначений 1-м секретарем Станіславського обласного комітету КП(б) України. Також був обраний депутатом Народного Зібрання Західної України.

У листопаді 1939 — червні 1941 р. — 1-й секретар Станіславського обласного і міського комітетів КП(б) України.

З червня 1941 р. — член Військової ради 12-ї армії Південно-Західного фронту. Пропав безвісти у вересні 1941 року.

Останки Груленка були знайдені в 2005 році біля села Левківки Новоархангельського району Кіровоградської області та ідентифіковані Головним бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України. У 2006 році перепохований на Алеї Героїв в парку Вічної Слави у місті Києві.

• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991
• Долматовский Е. А. Зеленая брама: Документальная легенда об одном из первых сражений Великой Отечественной войны. — М.: Политиздат, 1983. С. 119–121.