Leonid Poltava

Леонід Полтава (справжнє ім'я Леонід Едвардович Пархомович, прізвище-оберіг Єнсен, нар. 24 серпня 1921, Вовківці, нині Роменська міська громада, Роменський район, Сумська область — пом.19 квітня 1990 Нью-Йорк, США) — український поет в еміграції по Другій світовій війні, громадський діяч в Райхскомісаріаті Україна та ДіПі таборах українців у Німеччині.

Журналіст радіо «Свобода» та радіо «Голос Америки». Драматург, редактор еміграційних видань ОУН(б).

Член еміграційний спілок ОУП «Слово» та АДУКу — Асоціації Діячів Української Культури.

Жертва сталінського терору (батька вбили працівники НКВД СССР, переслідували матір).

Народився в родині сільського лікаря Едуарда Адамовича Пархомовича, мати Любов Іванівна — учителька.

Навчався у Ніжинському учительському інституті (1940). Після втечі сталінської влади з України — активіст культурницького руху, кореспондент українських видань Ромен та Харкова. Згодом — у підпіллі, у числі остарбайтерів у Німеччині. Зокрема, разом з поетом Леонідом Лиманом, за допомоги Володимира Ярошевича потайки вивіз українські шрифти з колишньої друкарні журналу «Дозвілля» та газети «Земля» з міста Плауена (радянська окупаційна зона) і, таким чином, започатковано український друк спочатку в Реґенсбурзі на Дунаї, а згодом — «Прометей» видавництво в Новому Ульмі. Опинявся кількаразово в концтаборах; у повоєнні роки — у таборах для біженців у Німеччині. Живе кілька років у Парижі, потім у Мадриді очолює український відділ Іспанського радіо, згодом працює на радіо «Свобода» у Мюнхені. З 1958 — у США, де працює в українській редакції радіо «Голос Америки», редагує щоденник «Свобода».

Похований на українському православному цвинтарі Св. Андрія у Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

1946-го виходить його перша збірка «За мурами Берліна», до якої ввійшли поезії часів війни, а 1948 — збірка «Жовті каруселі». 1952 у Мюнхені було видано невеличку збірку його новел під назвою «У вишневій країні». Згодом за океаном виходять ще чотири поетичні збірки: «Біла трава», «Вальторна», «Із еспанського зшитка», «Смак Сонця». У 1953 виходить збірка «Українські балади», а у 1958 — «Римські сонети».

Письменник часто казав: «Люблю працювати для дітей!» і частина його творчого доробку — для дітей: «Лебеді», «Котячий хор», «Абетка веселенька для дорослих і маленьких», вірші, казки, поеми, оповідання, лібретто оперет «Лис Микита», «Лісова царівна», «Мавпячий король», «Лисячий базар».

Прикметний твір-хроніка — історичний роман «1709» про часи українсько-шведського союзу та війну з Росією. 1968 написав репортажну повість «Над блакитним Чорним морем» з 1917—1922 років. Події в ній відбуваються у Туреччині, Болгарії та Чехії.

Поетичні збірки:

• За мурами Берліна (1946)
• Жовті каруселі (1948)
• Римські сонети (1958)
• Біла трава (1964)
• Валторна (1972)
• Смак сонця (1981)
• Обжинки (2000), збірка новел
• У вишневій країні (1952)

Поеми:

• Нескінчений бій (1959),
• Райдуга (1963),
• Семен Якерсон з України (5–7 березня 1966 , Вашингтон) — поема про сотника Армії УНР Семена Якерсона

П'єси:

• Чого шумлять верби (1950),
• Чужі вітри (1954),
• Заметіль (1967),

Твори для дітей:

• Подорожі і пригоди Миклухи-Маклая: Каарам-Тамо — людина з місяця (1955);
• Слон по Африці ходив (1955);
• Абетка веселенька для дорослих і маленьких (1969);
• Котячий хор (1976);
• Маленький дзвонар із Конотопу;
• Хто як говорить? (2011) тощо.
• Ярослав Паладій. Абетка з історії України: Текст Леоніда Полтави. — Вид. 3-тє. — К. : Варта, 1994.

Романи та повісті:

• Чи зійде завтра сонце? (1950-ті, повість)
• 1709 (історичний роман)
• Над блакитним Чорним морем (1968, повість)

В Полтаві існує вулиця Леоніда Полтави.

В місті Ромни також існує вулиця Леоніда Полтави. А також про нього пише Роменський альманах.

2022 року одна з вулиць у місті Суми названа на честь Леоніда Полтави.

Художник-графік Микола Михайлович Бондаренко створив портрет Леоніда Полтави, надрукований в альбомі «Корінням із Сумщини»

• Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — ISBN 966-7804-57-7.
• Григоріїв Ю. Слово про автора // Полтава Л. Чи зійде завтра сонце? Повість. — Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1955. — С. 5–11.
• Левадний І. Леонід Полтава — майстер різноманітних жанрів. — Нью-Йорк, 1982. — 99 с.
• Мацько В. Пріоритетні жанрові модуси в діаспорній прозі XX століття // Мацько В. Українська еміграційна проза XX століття. — Хмельницький : ПП Дерепа І. Ж., 2009. — С. 117—275.
• Науменко Н. «Якби знайшлась неопалима книга…» (Новела Леоніда Полтави «У вишневій країні» як художній погляд на новітню історіографію України) // Дивослово. — 2001. — № 11.
• Слабошпицький М. Той, хто допоміг народитися МУРу. Леонід Полтава // 25 поетів української діаспори. — Київ : Ярославів Вал, 2006. — С. 677—707.
• Славутич Яр. Перед вибухом атома // Українська література в Канаді : вибрані дослідження, статті й рецензії. — Едмонтон : Славута, 1992. — С. 147.
• Чередниченко Д. Бо корінням у рідній землі // Ярослав Паладій. Абетка з історії України: Текст Леоніда Полтави. — Вид. 3-тє. — Київ : Варта, 1994. — С. 5–7.
• Чередниченко Д. Провісник незалежності // Леонід Полтава. Обжинки. Кн. І : Поезії / упоряд., авт. передм. та прим. Д. Чередниченко. — Київ : Задруга, 2000. — С. 5–14.
• Шевельов Ю. Українська еміграційна література в Європі. 1945—1949 // Шевельов Ю. Вибрані праці: У 2 кн. Кн. 2 : Літературознавство / упоряд. І. Дзюба. — Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. 633—678.
• Юриняк А. «1709» Леоніда Полтави // Критичним пером. — Лос-Анджелес, 1974. — С. 206—210.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / упоряд. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
• Француженко-Вірний Микола. Заокеанські письменники України. — Київ : Смолоскип, 2015. — 312 с. — ISBN 978-617-717-323-5.

• Леонід Полтава. Незламаність духу вигнанця і патріота
• Абетка з історії України бо корінням у Рідній Землі
• Тека авторів Леонід Полтава. Над блакитним Чорним морем
• Твори Леоніда Полтави в електронній бібліотеці diasporiana.org.ua
• Агеєва В. Як американці конфіскували український переклад Орвелла // «BBC News Україна», 18 січня 2018