Leonid Lohvynenko

Леонід Андрійович Логвиненко (нар. 30 березня 1961, с. Мисайлівка, Богуславський район Київської області) — український журналіст, поет, публіцист, фоторепортер, волонтер української армії, викладач кафедри журналістики факультету культурології Харківської державної академії культури, переможець конкурсу Національної спілки журналістів України в номінації «Журналіст року» (2017), Заслужений журналіст України (2007), власний кореспондент газети «Сільські вісті» у Харківській області, член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України.

Леонід Логвиненко народився 30 березня 1961 у селі Мисайлівка на Богуславщині.

Освіту здобув у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка.

Закінчивши університет, Леонід Логвиненко переїздить на Харківщину. У Харкові він працює як журналіст у місцевих газетах «Вечірній Харків», «Слобідський край», «Главное». Також друкується у газетах «Україна молода», «Дзеркало тижня», «Сільські вісті» та інших виданнях, деякі з яких стали резонансними.

Станом на початок 2007 року був завідувачем редакції газети «Слобідський край», а станом на 2012 рік був заступником головного редактора газети «Главное».

Леонід Логвиненко з 2001 року часто ставав переможцем обласного творчого професійного журналістського конкурсу «Часопис» у номінаціях «Золоте перо», «Журналіст року», «Зірка журналістики», «Журналістське розслідування».

З 2012 року є власним кореспондентом газети «Сільські вісті» в Харківській області.

Після захоплення Слов'янська російськими військами та початку російсько-української війни Леонід Логвиненко не один раз їздив на фронт та передову до українських бійців і як журналіст, і як волонтер. Побував у Слов'янську, Дебальцевому, Широкиному, Водяному, Авдіївці, Мар'їнці, Опитному, Гранітному, на шахті «Бутівка», на «Зеніті», у Щасті, Станиці Луганській, Красногорівці тощо. Спільно з волонтерською групою «Вольниця» брав участь у понад 50-ти концертах, під час яких читав свої вірші. Під час цих поїздок він багато спілкувався із людьми, українськими бійцями та фотографував. Нариси з цих поїздок увійшли до його книжки «Місячна соната війни», яка вийшла друком у 2016 році. Зокрема, Леонід Логвиненко сфотографував останній танець у житті Юрія Литвиненка.

У 2018 році став викладачем кафедри журналістики Харківської державної академії культури, де він викладає дисципліни щодо пресової журналістики та журналістського розслідування.

Поетичні збірки та публіцистичні книжки Леоніда Логвиненка присвячені темам любові до рідної землі та людей, проблемам національного відродження, людської гідності, а у виданнях з 2014 року — людям війни. Зокрема, за публіцистичну книгу «Місячна соната війни» він став лавреатом Міжнародної премії фонду Воляник-Швабінських фундації Українського вільного університету в Нью-Йорку та став у 2017 році переможцем конкурсу Національної спілки журналістів України в номінації «Журналіст року», а книжку «Танго білих лисиць» отримав спеціальну відзнаку в номінації «Кращий журналістський матеріал (фоторепортаж, серія) про події на Сході України (в зоні ООС)» конкурсу Національної спілки журналістів України.

Також Леонід Логвіненко має у своєму доробку три персональні професійні фотовиставки, зокрема, одна з них «Харківський Майдан: сторінки щоденника», яка відкрилась у лютому 2016 року, висвітлює перебіг Революції Гідності у Харкові в об'єктиві його фотокамери. Також під час експонування виставки відбулось кілька творчих зустрічей із Леонідом Логвиненком.. Також він брав участь у колективній виставці «Хроніка Харьківщини. Спеціальний репортаж» разом з Констянтином Буновським, Віктором Кочетовим, Олексієм Лебедєм, Марією Зайцевою, Ігорем Лептугою і Романом Шупенком, яка висвітлює події на Харківщині у 2014—2016 роках.

Він є автором таких збірок та книжок:

• Логвиненко Л. А. Причастя / Упоряд. та підготовка тексту Світлани Телегіної; Переднє слово Василя Борового. — Харків: П. П. Якубенко, 2004. — 98 с. — ISBN 966-8094-66-2
• Логвиненко Л. А. Білого янгола зоряна тінь / Переднє слово Степана Сапеляка. — Харків: П. П. Якубенко, 2006. — 120 с. — ISBN 966-8964-48-9
• Логвиненко Л. А. Загублений світ / Л. А. Логвиненко. — Харків: Чайка, 2011. — 367 с.: іл. — ISBN 978-966-2619-09-6
• Логвиненко Л. А. Місячна соната війни: Есе вірші, світлини. — Харків: Майдан, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-372-662-5
• Логвиненко Л. Харківський майдан. Репортаж між сторінками щоденника (фотоальбом). — Харків: РА Ірис. 2017—208 с.: іл. — ISBN 978-966-95223-75
• Логвиненко Л. А. Танго білих лисиць (2018)

• Заслужений журналіст України «за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток Харківщини, значні професійні здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 75-річчя утворення області» (2007)
• Переможець конкурсу Національної спілки журналістів України в номінації «Журналіст року» за книгу «Місячна соната війни»(2017)
• Лавреат Міжнародної премії фонду Воляник-Швабінських фундації Українського вільного університету в Нью-Йорку за книгу «Місячна соната війни»
• Спеціальна відзнака в номінації «Кращий журналістський матеріал (фоторепортаж, серія) про події на Сході України (в зоні ООС)» конкурсу Національної спілки журналістів України за книгу «Танго білих лисиць»
• Численні перемоги на обласному творчому професійному журналістському конкурсі «Часопис»

• Фотопоема війни Леоніда Логвиненка: «Ми ж як жертва богам серед срібних отав. Де з’явитися нам, нас ніхто не питав». Урядовий кур'єр. 12 жовтня 2019. Процитовано 1 лютого 2020. 
• Knugoman. Леонід Логвиненко. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 1 лютого 2020. 
• Логвиненко Л. А. Місячна соната війни: Есе вірші, світлини. — Харків: Майдан, 2016. — 246 с. (інформація з обладинки)
• Харківська державна академія культури. Факультет культурології. Кафедра журналістики. Склад кафедри. Логвиненко Леонід Андрійович. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 1 лютого 2020. 
• Харьковский журналист Л. Логвиненко презентовал книгу. Status quo. 12 липня 2011. Процитовано 1 лютого 2020.  (рос.)