Leonid Kanishchenko

Леонід Олексійович Каніщенко (нар. 5 січня 1929, м. Буринь Сумської області, Україна) — український вчений-економіст, педагог, громадський діяч. Кандидат економічних наук (1964), професор. Член Інженерної академії України (1990), академік Академії економічних наук (1991), академік Академії педагогічних наук (1992) та інших академій. Заслужений працівник освіти України.

Леонід Олексійович Каніщенко народився 5 січня 1929 року в селі (нині місто) Буринь Сумської області (тоді УРСР).

Закінчив Київський університет (1954, нині національний університет).

Працював старшим викладачем Ждановського металургійного інституту (нині Приазовський державний технічний університет у м. Маріуполь Донецької області).

У 1959—1966 — доцент кафедри фізики Тернопільського медичного інституту (нині державний університет), очолював партійну організацію інституту.

У 1966—1970 — директор Тернопільського філіалу Київського інституту народного господарства, в 1971—1975 — ректор Тернопільського фінансово-економічного інституту (нині національний університет).

У 1975—1992 — у Міністерстві вищої освіти України: начальник головного управління, перший заступник, виконувач обов'язків міністра.

У 1992 — академік-організатор АПНУ, від листопада того ж року — її віце-президент, академік-секретар відділення вищої освіти.

Пізніше — радник ректора ТАНГ, головний науковий співробітник Інституту вищої освіти АПНУ.

Автор понад 320 наукових праць, у т. ч. 30 монографій, підручників і навчальних посібників із проблем економічної теорії.

• Орден «Знак Пошани»,
• Орден «За заслуги» 3 ступеня (2004),
• «Орден князя Ярослава Мудрого» 5 ступеня (2006),
• медалі СРСР.

• Вчені Тернопільської академії народного господарства: Довідкове видання. — Т., 2003.
• Мельничук Б., Письменний В. Каніщенко Леонід Олексійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 26. — ISBN 966-528-199-2.