Kirill Krasy

Кири́ло Володи́мирович Красій (нар. 9 січня 1973, Одеса, Українська РСР, СРСР) — український футзаліст і головний тренер литовського «Жальгіріса». Майстер спорту України.

Вихованець одеського «Локомотива». Перший тренер - Юхим Матвійович Шафір.

Друг Красія Павло Ардаковський запросив його на відбір у перший професійний одеський футзальний клуб «Одеса-Норд». За декілька днів було переглянуто більше 100 гравців і його було обрано до команди. Тож 1993 року він почав свою професійну кар'єру у «Одесі-Норд» (1995 року команда була перейменована в «Локомотив»). Згодом Красій привів у команду її майбутнього головного тренера Валерія Водяна. У складі «залізничників» в сезоні 1993/94 став бронзовим призером першості України і завоював путівку у вищу лігу. В сезоні 1995/96 став чемпіоном країни. На чемпіонському бенкеті оголосив, що залишає команду, оскільки дуже втомився від минулого сезону і треба було надолужувати навчання в інституті.

У 1995 році залучався до збірної України.

Після річної (1996-1997) перерви повернувся у футзалу, виступав у складі іллічівської команди вищої ліги «Море», був її капітаном. У сезоні 1999/2000 «Море» не потрапив у фінальний етап чемпіонату і Красій отримав запрошення від донецького «Укрсплава». На фініші сезону він допоміг донеччанам і підписав з клубом повноцінний контракт. Під час одної з ігор після уколу втратив свідомість у роздягальні. Попри те, що у Красія ще залишалося 1,5 роки контракту з «Укрсплавом», клуб в односторонньому порядку розірвав угоду посилаючись на проблеми гравця із серцем.

Після того захищав кольори одеських першолігових клубів «Чорне море-СКА» і СКА. 2001 року у складі збірної України, куди був запрошений як гравець СКА, став срібним призером на першості Збройних сил СНД, що проходила у Самарі.

Після СКА грав за ЧРТ і в одному з матчів чемпіонату міста забив «Атлетику» чотири м'ячі. Після цього отримав запрошення від цієї команди і у 2002 році очолив її у ролі тренера-гравця. З «Атлетиком» у сезоні 2003/04 завоював срібні медалі першої ліги і путівку до вищого дивізіону, однак через фінансові труднощі команда була змушена відмовитися від підвищення в класі, припинивши своє існування.

З 2004 року грає і тренує аматорські клуби Одеси: «Ніка» (2004-2005), «Торнадо» (2005-2006), «Марріон» (2006-2007), «Перемога» (2007-2009), «Марс» (2009-2012), «Динамо» (2010-2011), «Експрес-Мед» (ветерани) (2012-2013), «Експрес-Мед» (молодіжна команда «Uni-Laman») (2015-2016). Неодноразово визнавався найкращим тренером чемпіонату міста і бізнес-ліги. Є автором унікального досягнення: виграв п'ять розіграшів Кубка Одеси з чотирма різними командами - «Атлетиком» (2001, 2002), «Дежавю» (2003), «Торнадо» (2005), «Марріоном» (2006). При цьому «Атлетиком», «Торнадо» і «Марріоном» керував у ролі граючого головного тренера.

Один з найкращих бомбардирів в історії офіційних аматорських змагань Одеси: має в своєму активі більше 300 забитих м'ячів та входить у «Клуб бомбардирів 100 Богдана Смішка».

У ролі граючого головного тренера переможець Гран-Прі Одеси (етап чемпіонату України) (2007 — «Марріон») і у ролі головного тренера володар Кубка України (2008 — «Глорія») з пляжного футболу.

Виступав за футзальну команду ветеранського клубу «Рішельє». У складі «Чорного моря» ставав бронзовим призером чемпіонату України серед ветеранів 35+, а у складі київського «Грін Банку» - чемпіоном України серед ветеранів 40+.

У березні 2016 року газета «Время спорта» заснувала «Клуб бомбардирів 100 Кирила Красія», пропускний квиток в який будуть автоматично отримувати футзалісти, які подолали позначку в сто забитих за одеські команди м'ячів у першій лізі України, і «Клуб бомбардирів 100+100 Кирила Красія», в який будуть включатися одеські футзалісти, які забили по сто м'ячів і у вищій, і в першій лігах чемпіонату країни. Красій перший і поки єдиний, кому підкорилося подвійне досягнення: в його активі 106 голів у вищій лізі і 101 в першій.

4 жовтня 2017 року був призначений виконувачем обов'язки головного тренера одеського клубу української екстра-ліги «Епіцентр К Авангард», а пізніше став повноцінним головним тренером команди.

24 листопада 2018 року після поразки у домашньому матчі 9 туру Екстра-ліги від івано-франківського «Урагану» (1:5) Красій оголосив, що подає у відставку.

На початку 2019 року став асистентом головного тренера збірної Литви.

2 листопада 2019 року очолив литовський клуб «Вітіс».

В кінці травня 2021 року з особистих причин розірвав контракт зі збірною Литви.

Після двох поспіль «золотих дублів» залишив «Жальгіріс» (таку назву отримав очолюваний ним «Вітіс»).

Як гравця

Командні

«Локомотив» (Одеса)

• Вища ліга
  • Чемпіон (1): 1995/96

• Кубок України з футзалу
  • Володар (1): 1995/96

• Перша ліга
  • Бронзовий призер (1): 1993/94

«Глорія»

• Володар Кубка України з пляжного футболу (1): 2008

«Атлетик»

• Перша ліга
  • Срібний призер: 2003/04

• Чемпіон України з футзалу серед ветеранів 40+: 2014
• Бронзовий призер чемпіонату України з футзалу серед ветеранів 35+: 2008
• Бронзовий призер Бізнес-ліги України (суперліга): 2008
• Бронзовий призер міжнародного турніру «Біла акація»: 2003, 2004
• Бронзовий призер міжнародного турніру «Кубок Водяна»: 2003
• Володар Кубка Одеси з футзалу: 2001, 2002, 2003, 2005, 2006
• Чемпіон Бізнес-ліги Одеси (прем'єр-ліга): 2007, 2008
• Срібний призер чемпіонату Одеської області з футзалу: 1997
• Срібний призер чемпіонату Одеси з футзалу: 2001
• Бронзовий призер чемпіонату Одеси з футзалу: 2010
• Чемпіон Одеси з футзалу серед ветеранів 35+: 2009 2012
• Срібний призер чемпіонату Одеси з футзалу серед ветеранів 35+: 2011
• Бронзовий призер чемпіонату Одеси з футзалу серед ветеранів 35+: 2013
• Фіналіст Кубка Одеси з футзалу серед ветеранів 35+: 2013, 2014
• Переможець Гран-Прі Одеси з пляжного футболу: 2007

Особисті

• Найкращий бомбардир першої ліги чемпіонату України з футзалу: 2003/04
• Найкращий бомбардир чемпіонату Одеси з футзалу: 2001
• Найкращий гравець Кубка Одеси з футзалу: 2004
• Найкращий гравець чемпіонату Одеси з футзалу: 2005
• Найкращий гравець чемпіонату Одеси за системою «гол+пас»: 2005
• Найкращий бомбардир Кубка Одеси з футзалу (2): 2001, 2002
• Найкращий бомбардир Суперкубка Одеси з футзалу: 2005
• Найкращий гравець Майстер-ліги Одеси з футзалу: 2010
• Найкращий бомбардир Майстер-ліги Одеси (ветерани 35+) з футзалу: 2010
• Найкращий гравець Майстер-ліги Одеси з футзалу за системою «гол+пас»: 2010
• Член «Клубу бомбардирів 100 Богдана Смішка» (№7)
• Найкращий тренер чемпіонату Одеси з футзалу: 2006
• Найкращий тренер Бізнес-ліги Одеси (2): 2007, 2008
• Найкращий тренер чемпіонату Одеси з футзалу серед ветеранів 35+: 2013

Як тренера

«Жальгіріс»

• А-ліга
  • Чемпіон (2): 2019/20, 2020/21

• Кубок Литви
  • Володар (2): 2019/20, 2020/21

• Медаль Асоціації міні-футболу Одеської області «За відданість міні-футболу і популяризацію цього виду спорту на футбольних полях України та області» (2003)

Клубна

Голи за кар’єру

• В. И. Братусь. Страницы истории футзала в Украине. — Київ : Логос, 2013. — 238 с. — 300 прим. — ISBN 978-966-171-737-3. (рос.)

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)