Ivan Riabtchi

|Примітки=

Іван Сергійович Рябчій (нар. 9 серпня 1978, Кам'янське) — український журналіст, письменник, перекладач. Пише українською, російською та французькою мовами. Автор і ведучий радіожурналу «Книжковий спалах» на Першому каналі Українського радіо.

З 1995 по 2000 роки вивчав французьку мову та літературу на факультеті іноземної філології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

У 1998 році отримав DALF С2 — Диплом із поглибленого знання французької мови від Міністерства освіти Франції.

У 1999 році отримав Диплом CCIP — Торговельно-промислової палати Парижа — зі знання французької мови.

З 2004 по 2007 роки навчався в аспірантурі за спеціальністю «Журналістика» у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара. Його керівником був відомий філософ і письменник Володимир Селіванов-Буряк.

• 2000 — 2005 роки — викладач французької мови на кафедрі іноземних мов та краєзнавства Факультету систем та засобів масової комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
• 2006 — 2007 роки — журналіст — літературно-художній журнал «Книжковий клуб Плюс» (Київ).
• 2007 — 2013 роки — фрилансер, співпрацював з чималою кількістю друкованих та електронних ЗМІ.
• 2007 — 2008 роки — журналіст, оглядач — журнал і сайт Defense Express, Центр дослідження армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР, Київ).
• 2008 рік  — асистент директора видавництва «Український письменник» (Київ).
• 2008 — 2009 роки — позаштатний кореспондент — журнал і сайт «Главред» (Київ).
• 2008 — 2012 роки — редактор, ведучий — головна редакція художньо-освітніх програм, Перший канал Національного радіо (Київ).
• 2012 — 2015 роки — автор і ведучий радіожурналу «Книжковий спалах» — Перший канал Українського радіо, позаштатно (Київ).
• 2010 рік — понині — асистент Президента Малої академії наук України (МАН) С. О. Довгого, відповідальний за міжнародну співпрацю (Київ).
• 2014 — 2015 роки — арт-директор «Видавництва Анетти Антоненко» (Львів).
• 2015 — понині — виконавчий директор фестивалю Anne de Kiev Fest (Київ).
• 2015 — понині — керівник київського офісу видавництва «Фоліо» (Харків).

Організація заходів

Іван Рябчий організовував такі заходи, як:

• заснування медалі ім. Жоржа Шарпака (вручення 2014 року в Києві і 2016 року в Тулузі) (2014)
• створення сайту «Сфера: Життя культури» (2014—2015)
• успішні переговори щодо присвоєння МАН статусу центру категорії 2 під егідою ЮНЕСКО. (2014—2016)
• Міжнародний фестиваль мистецтв Anne de Kiev Fest (Київ, Україна). (2015—2016)
• Проект «ІНШІ: Толерантність (не) сприйняття»: колаборація ГО «Книжковий світ», сайту «Сфера: Життя культури» та Internews (США) (2016)

Участь у заходах

• 2009—2010: Форум видавців та перекладачів країн СНД та Балтії (Єреван, Вірменія)
• 2009—2015: Європейський колегіум художнього перекладу (Сенефф, Бельгія)
• 2010—2013, 2015: Книжковий салон (Париж, Франція)
• 2010: Європейська рада з питань обдарованості дітей, конференція (Париж, Франція)
• 2011: Фестиваль науки «La Novela» (Тулуза, Франція)
• 2012: Економічний форум «Зустрічі „Україна“» (Париж, Франція)
• 2013: Літературний фестиваль «Жива література» (Любляна, Словенія)
• 2013: Фестиваль української літератури (Іннсбрук, Австрія)
• 2014: Європейська академія наук, мистецтв і літератури, колоквіум «Світло на службі у людства» (Касерес, Іспанія)
• 2014: Будинок письменників, резиденція (Вентспілс, Латвія)
• 2014: Колегіум художнього перекладу, резиденція (Арль, Франція)
• 2015: Програма Міністерства культури Франції для іноземних видавців BIEF (Париж, Франція)
• 2016: Виставка EuroScience International (Тулуза, Франція)

Під псевдонімом Іван Тюссо написав низку скандальних статей, у тому числі для газети «Бульвар Гордона», сайту і журналу «Главред» та інших ЗМІ. Під цим же псевдо створив ряд оповідань, які друкувалися на сторінках журналу «Один з нас».

У 2007 р. зважився на камінг-аут, зазначивши: «Я никогда свою ориентацию не скрывал — и тем не менее проблем не имел».

2012 — понині — член Асоціації європейських журналістів; 2012 — понині — член Франкомовного ПЕН-клубу Бельгії; 2014 — понині — секретар української філії Європейської академії наук, мистецтв і літератури.

• Мішель Уельбек, «Можливість острова» (Х.: Фоліо, 2007)
• Ерік-Емманюель Шмітт, «Двоє добродіїв із Брюсселя» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2014)
• Мішель Уельбек, «Покора» (Х.: КСД, 2015)
• Філіпп Делорм «Анна Київська, дружина Генріха І» (К.: LAURUS, 2016)
• Жерар де Кортанз «Фріда Кало. Безжальна врода» (К.: Нора-Друк, 2016)

• 2010 — Міжнародна премія імені Олеся Гончара у номінації «Мала проза» за цикл оповідань «Макабр»
• 2011 — лауреат національного конкурсу Держкомтелерадіо України з висвітлення літературного життя — найкраща радіопередача (за радіожурнал «Книжковий спалах»)
• 2013 — 2 місце у Національному експертному опитуванні «Розвиток благодійності в Україні», номінація «Краща публікація на тему благодійності»
• 2014 — Літературно-мистецька премія ім. Пантелеймона Куліша (за малу прозу)
• 2015: Відзнака Посольства Франції в Україні за переклад нон-фікшн у рамках програми перекладу «Сковорода»
• 2016 — Премія імені Максима Рильського
• 2016 — Премія «Сковорода» Посольства Франції в Україні (за переклад збірки Е.-Е. Шмітта «Двоє добродіїв із Брюсселя»)
• 2016 — Орден Святого Миколи Чудотворця УПЦ КП за заслуги з відродження духовності в Україні.
• 2019 — Премія «Ars Translationis»

• Іван Рябчій, «Макабр» (К.: Ярославів Вал, 2013)
• Ivan Riabtchii, «Lilith» (Paris : Éditions Institut culturel de Solenzara, 2013)
• Іван Рябчій, «Двічі по десять: Обличчя і голоси» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2015)

Бібліографія налічує більше 40 позицій