Ivan Muliarchuk

Мулярчук Іван Матвійович (нар. 27 липня 1930; с. Острожець, нині Млинівського району Рівненської області Помер 18 травня2020 року) — український скульптор. Член НСХУ (1992). Головна тема більшості робіт — шевченкіана й національне відродження. Батько Дмитра Мулярчука.

Іван Матвійович Мулярчук народився 27 липня 1930 року в селі Острожці Рівненської області в багатодітній, національно-патріотичній родині Матвія й Анастасії Мулярчуків. У церковній книзі записали, що він народився 25 липня, а в нотаріальній - 27-ого. У родині було семеро дітей. Старшого брата забрали в Радянську армію, але він утік в УПА та зник безвісти після Другої світової війни. Сестра була зв'язковою УПА. Родину дивом не вивезли в Сибір, дядька вислали в робоче поселення Сухобезводне Нижньогородської області.

За часів польського панування ходив навчатися у єврейське містечко за два кілометри від дому, але потім його винищили німці . 1952 року закінчив одночасно Острозьку середню і Луцьку художню школи. Але потім у Львові й Луцьку вчитися йому не давали. Упродовж 1960-1970-х років жив і навчався на Кубані там і почав займатися скульптурою. 1964 року у станицях Полтавська і Київська, а також на хуторі Шевченка спорудив пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим на фронтах Другої світової війни. Загалом, у 60-ті роки скульптор створив у Краснодарському краю шість монументальних творів воєнної тематики.

1967 р. в Краснодарі дипломною скульптурною композицією «Рибак Азов'я» закінчив з відзнакою художньо-графічний факультет Кубанського державного педагогічного інституту (нині університет РФ). 1970 року зробив меморіал пам'яті у станиці Старотиторівська.

Від 1970 р. живе і працює в Тернополі.

Помер 18 травня 2020 року на 90-му році життя.

Скульптором мріяв бути ще зі шкільних років. Починав свій творчий шлях із живопису. Вперше взяв пензель до рук будучи семикласником. Перші картини написані олійними фарбами. Головною темою з понад 200 робіт є людина. Працює в галузі станкової монументальної скульптури, для своїх робіт використовує: мармур, граніт, камінь-пісковик, бронзу, мідь, штучний камінь, гіпс, глину, дерево і цемент. Автор більше 40 монументальних пам'ятників (Кубань, Оренбург, Волинь, Рівенська область, Тернопілля). .

Роки творчості І. Мулярчука можна розділити на два періоди: радянський та незалежної України. Упродовж 1970-1990-их рр. створив портретну галерею своїх сучасників-тернополян та низку меморіальних скульптур. У 80-ті створив близько шістидесяти робіт, із них - 6 пам'ятників і 54 станкових скульптур.

Перша робота скульптора в Тернополі — це пам'ятник Іванні Блажкевич у Денисові. За сорок років творчої діяльності у одинадцяти районах Тернопільщини встановив 37 пам'ятників.

Вершиною творчості є тернопільський період кінець ХХ - початку ХХІ століття .

Доробок

Портрети

• Т. Бугайченка (1977, тонований гіпс, 80×20×30),
• Г. Шостацького (1978, тонований гіпс, 65×30×35),
• двічі Героя Соціалістичної Праці Є. Долинюк (1977, тонований гіпс, 70×40×35),
• А. Міхеєва (1977),
• Б. Чайковського (1983).

Пам'ятні таблиці в Тернополі

• Северинові Дністрянському (1989),
• Йосипові Вітошинському(1992),
• Василеві Стефанику (1992).

Пам'ятники

• понад 20 пам'ятників Тарасові Шевченку в Тернопільській області, на Рівненщині та на Волині, зокрема в
  • с. Вербовець Лановецького району (1989).
  • с. Романівці Тернопільського району (2010, у співавторстві),
• Іванні Блажкевич у с. Денисів Козівського районів (1989),
• Степанові Чарнецькому в с. Шманьківці Чортківського району (1991),
• Іванові Франку в с. Цигани Борщівського району (1992),
• Денисові Лукіяновичу в с. Городниця Гусятинського (1993)
• Кирилові Студинському в с. Кип'ячка Тернопільського району (1993),
• Василеві Сімовичу (1995),
• Павлові Думці в с. Денисів Козівського районів (1999) та інших.
• «2000-ліття Різдва Христового» (2000).

Остання робота — погруддя Богдана Хмельницького для музею у Збаражі.

Цитати

Я з дитинства найбільше любив Шевченка та Руданського. Вивчав їхню творчість і коли НКВД вивозило речі з батьківської хати через різні підозри, то найбільше я шкодував за книгами, серед яких були і твори Кобзаря...

В Україні мені вчитися недавали. З одного інституту вигнали, з іншого теж. Довелося їхати в Краснодарський край. Тільки там я і зміг вивчитись нарешті на скульптора.

.

До нас приїхав в село із Польщі іконописець. Подивився, якось я йому сподобався, каже: я вам даю фарби, і даю вам кісті, і прошу, малюйте. Почав малювати - о, ти добре будеш малювати! .

Виставки

Учасник обласних, зональних, всеукраїнських, республіканських, всесоюзних та зарубіжних виставок. Від 1971 — учасник збірних виставок у містах Тернопіль, Львів, Київ, Москва (нині РФ). Спільна виставка з Ігорем Бортником — у Тернополі в 1987 році, Індивідуальна виставка — в Тернопільському художньому музеї в липні-серпні 2015.

2010 р. до свого 80-ти річчя організував виставку робіт у приміщення обласної організації НСХУ.

Директор Тернопільського обласного художнього музею Ігор Дуда 26 липня 2015 року на відкритті індивідуальної виставки скульптора зазначив, що «мистецтво Тернопільщини, і Тернополя зокрема, без творчості Івана Мулярчука було б, звичайно, неповним. Отак єднаються Волинь і Галичина у творчості Мулярчука».

Альбом

У 2010 році у видавництві «Терно-граф» вийшов альбом Івана Мулярчука, в якому відображена творча праця скульптора протягом його життєвої діяльності.

Дружина Горбенко Ніна Михайлівна (нар. 1940 р. на Кубані). Сини: Дмитро (нар. 1965) - скульптор, Євгена (нар. 1970) - філософта п'ятеро онуків.

• Дуда І., Удіна Т. Мулярчук Іван Матвійович /Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 578–579. — ISBN 966-528-199-2.
• Мулярчук І. Скульптура [Образотворчий матеріал] : альбом / ред. П. Козловський. — Тернопіль : Терно-граф, 2010. — 123 с., іл.;
• Кравчук В., Назар М., Сорока П., Чуйко І. Літературний Тернопіль. Літературно-мистецький і громадсько-політичний часопис №4 [45], 2010 р.