Ivan Efremovych Grytsenko

Іва́н Єфре́мович Грице́нко (близько 1885(1885) — 1936, Ізмаїл) — український і російський оперний співак (драматичний тенор). Чоловік співачки Ольги Грозовської.

Життєпис

Вокальну освіту здобув приватно в Москві у Л. Донського.

1908 року невдало дебютував на сцені Большого театру.

1909—1910 — соліст Оперного театру Зиміна (Москва).

1910—1911 — соліст Київської опери.

1912—1913 — працював у Харківській опері.

1913—1914 — соліст Тифліської опери.

1911—1912, 1916—1919 — соліст Одеського оперного театру.

1914—1915 — співав в Маріїнській опері в Петрограді.

1915—1916 — артист московського оперного театру «Народний дім».

Володів рідкісним за красою й силою звуку голосом драматичного характеру.

Блискучий виконавець українських народних пісень, романсів М. Лисенка, В. Заремби, А. Єдлічки, Б. Підгорецького.

1911 і 1914 років на київській фірмі «Екстрафон» записав 36 творів, зокрема декілька українських народних пісень («Повій, вітре, на Вкраїну», «Дивлюсь я на небо», «Ой не шуми, луже», «Сонце низенько») і низку романсів та дуетів (з Ольгою Грозовською) Глинки, Заремби, Лисенка.

1919 через хворобу залишив сцену й переїхав в Ізмаїл.

Партіі

• Андрій, Герман («Мазепа», «Винова краля» Чайковського)
• Самозванець («Борис Годунов» Мусоргського)
• Собінін («Життя за царя» Глинки)
• Садко («Садко» Римського-Корсакова)
• Радамес, Манріко («Аїда», «Трубадур» Верді)
• Каніо («Паяци» Леонкавалло)
• Самсон («Самсон і Даліла» Сен-Санса)
• Рауль («Гугеноти» Мейєрбера)
• Єлеазар («Жидівка» Галеві)
• Ернані («Ернані» Верді)
• Турідду («Сільська честь» Масканьї)
• Хозе («Кармен» Бізе)

Джерела

• Гриценко Іван Єфремович // Словник співаків України / Іван Лисенко. — К.: Рада, 1997. — с. 73
• Гриценко Іван Єфремович / І. М. Лисенко esu.com.ua
• Лисенко І. Третє повернення Івана Гриценка // Голос України.- 1996.- 22 лютоrо.
• Українські співаки у спогадах сучасників. К., 2003.