Ivan Chernyakov

Іва́н Ти́хонович Черняко́в (21 жовтня 1936 — 4 грудня 2011) — український історик, археолог, популяризатор науки (кандидат історичних наук).

Народився 1936 року в с. Нова Слобода Путивльського району Сумської області.

У 1944—1948 рр. навчався в Новослобідській школі, 1948—1951 рр. — Бунякинській семирічці. У 1955 р. закінчив з відзнакою Путивльське педагогічне училище.

Бажання присвятити своє життя вивченню стародавньої історії привело Івана Чернякова на історичний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (1955—1959 рр.).

«Одеський період» життя

Початок і значна частина наукового життя вченого пов'язана з Одеським археологічним музеєм, в якому він працював: у 1959—1961 рр. — молодшим науковим співробітником, у 1961—1965 рр.— заступником директора з наукової роботи, у 1965—1973 рр. — директором, у 1973—1976 рр. — завідувачем відділу історії стародавнього Єгипту. Саме він домігся включення музею до системи Академії наук України (1971 р.), відкриття в ньому «Золотої комори» (1970 р.) та встановлення біля фасаду будівлі установи копії відомої скульптурної групи «Лаокоон з синами» (1971 р.).

«Київський період» життя

У 1975 р. в Інституті археології АН УРСР захистив кандидатську дисертацію «Північно-Західне Причорномор'я у добу пізньої бронзи» (науковий керівник — д.і.н. В. М. Даниленко). З 1976 р. до 1998 рр. працював в Інституті археології: до 1977 р. — молодшим науковим співробітником, у 1977—1998 рр. — старшим науковим співробітником, у 1984—1986 рр. — завідувачем сектору новобудовних експедицій, у 1986—1988 рр. був головою Польового комітету, у 1988—1992 рр. — завідувачем відділу первісної археології.

Протягом 1998—1999 рр. був заступником директора з наукової роботи історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», у 1999—2001 рр. — завідувачем сектору охорони пам'яток археології Центру з охорони пам'яток історії та культури м. Києва, у 2001—2004 рр. — старшим науковим співробітником науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури і мистецтв України.

• Член-кореспондент Українського відділення Міжнародної організації ІКОМОС.
• Член правління та виконавчий директор Українського благодійного фонду «Трипілля».

Серед наукових здобутків:

• перші знахідки пам'яток енеолітичної культури Гумельниці на українському лівобережжі Дунаю,
• розкопки унікальних пізньотрипільських курганів,
• розробка концепції ролі культури трипільської цивілізації в давній історії Європи,
• створення (разом з М. М. Шмаглієм) першої культурної періодизації пам'яток епох енеоліту-бронзи межиріччя Дунаю та Дністра,
• дослідження десятків курганів інших історичних періодів,
• виділення «ямної» буджацької культури III тис. до н. е.,
• вивчення сабатинівської культури другої половини II тис. до н. е.,
• створення етногенетичної концепції кімерійців з їх археологічною інтерпретацією найдавніших відомих за назвою племен, яким належали пам'ятки культури багатопружкової кераміки, сабатинівської та білозерської культур кінця II тис. до н. е.,
• обґрунтування археологічних реалій «міста людей кімерійських» Гомера в залишках сабатинівського поселення Виноградний Сад в Південному Побужжі,
• інтерпретація повідомлень Геродота про кімерійців та їхні могили в конкретних археологічних пам'ятках Північного Причорномор'я.
• В останні десять років свого життя активно займався дослідженнями середньовічної та Нової історії України, а також написанням біографій цілої низки видатних археологів та істориків.

Лауреат премії імені В. В. Хвойка в галузі охорони пам'яток археології України 2011 р.

Автор близько 300 публікацій, серед яких 6 монографій та два посібники для вузів. Крім того, рукописи ще 6 книг зберігаються у його особистому архіві, серед яких є фундаментальна наукова монографія «Кімерійці».

• (рос.)Найден город. — Одесса: Маяк, 1971. — 132 с.
• (рос.)Племена Северо-Западного Причерноморья в позднем бронзовом веке (вторая половина ІІ тыс. до н. э.). — Автореф. дис. канд. ист. наук. — К.: ИА АН УССР, 1975. — 29 с.
• (рос.)Северо-Западное Причерноморье во второй половине ІІ тыс. до н. э. — К.: Наукова думка, 1985. — 172 с.
• Чмихов М. О., Черняков І. Т. Хронологія археологічних пам'яток епохи міді-бронзи на території України. — К.: НМК ВО, 1988. — 180 с.
• (рос.)Гудкова А. В., Охотников С. Б., Субботин Л. В., Черняков И. Т. Археологические памятники Одесской области: справочник. — Одесса, 1991. — 184 с.
• Чмихов М. О., Кравченко Н. М., Черняков І. Т. Археологія та стародавня історія України. Курс лекцій. — К.: Либідь, 1992. — 376 с.
• (рос.)Путивль: На перепутьях истории Украины и России. — К.: Оптима, 2005. — 232 с.
• Вікентій Хвойка: 1850—1914. — К.: Архетип, 2006. — 200 с.
• Черняков І., Пироженко І. Вишгород. Межигір'я. — К., 2007. — 174 с.
• (рос.)Романюк В., Черняков И. Что было на месте Одессы. — К.: Автограф, 2008. — 224 с.

• До 60-річчя Івана Тихоновича Чернякова // Археологія — 1996. — № 3. — С. 157—158.
• До 60-річчя Івана Тихоновича Чернякова // Северо-Восточное Приазовье в системе евразийских древностей (энеолит — бронзовый век). Материалы конференции. — Ч.1. — Донецк, 1996. — С.138.
• Мезенцева Г. Черняков Іван Тихонович // Дослідники археології України: енциклопедичний словник-довідник. — Чернігів: Сіверянська думка, 1997. — С.55.
• Івану Тихоновичу Чернякову виповнилося 65 років // Сумська старовина. — 2001. — № 8-9. — С.222.
• Дегтярьов С. І., Казаков А. Л. Черняков Іван Тихонович // Сумщина в іменах. — Суми, 2003. — С.558.
• Бурдо Н. Б. Черняков Іван Тихонович // Енциклопедія трипільської цивілізації. — Т. ІІ. — К., 2004. — С.604–605.
• Рябова В. О. Черняков Іван Тихонович // Сумське земляцтво в м. Києві. — Вип.1. — К.: Довіра, 2005. — С.236–237.
• Сухобоков О. Іван Черняков // Ант. — 2006. — № 16-18. — С.81-84.
• Охотников С. Б. Археология в Одессе: 185 лет Одесскому археологическому музею (1825—2010). — Одесса: СМИЛ, 2010. — С.68, 152, 154—155.
• Охотников С. Б. Памяти Ивана Тихоновича Чернякова // Материалы по археологии Северного Причерноморья. — 2011. — Вып. 12. — С. 402—403. (рос.)
• Ковальчук  О.  Черняков Іван Тихонович // Українські історики. — Вип. 3. — К.: Інститут історії України НАНУ, 2010. — С.312–314.
• Рябова В., Титова О. Життя за покликом серця: до 75-річчя від дня народження І. Т. Чернякова // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2 (14-15). — С.107–109.

• Пам'яті видатного вченого земляка Івана Чернякова.-За матеріалами «Путивльские ведомости»
• Черняков, Иван Тихонович.-Государственная публичная историческая библиотека России
• Черняков, Иван Тихонович. Электронный каталог.
• Черняков, Иван Тихонович Библиотеки Украины и России (полные тексты)
• Черняков, Иван Тихонович
• ЭЛЕКТРОННАЯ НАУЧНАЯ БИБЛИОТЕКА ПО ИСТОРИИ ДРЕВНЕРУССКОЙ АРХИТЕКТУРЫ ЛЯДСЬКІ ВОРОТА КИЄВА — ОБЕРТ КОЛЕСА СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ